Вiвцi стукаються лобами – на сильний вiтер.
Кiнь хрипить – на негоду, фиркає – на тепло, трясе головою i закидає її вгору – на дощ, лягає на землю влiтку – перед сирою погодою, взимку – перед снiгопадом.
Перед негодою кiт тягнеться до води i п’є її бiльше звичайного.
Кроти нагрiбають високi купки – треба чекати поганої погоди.
Мишi вилазять з-пiд снiгового насту i бiгають – на вiдлигу.
Мишi пищать – на похолодання.
Собака риє землю – на дощ, качається по землi – на негоду, лежить, згорнувшись клубком, – на холод, а простягнувшись – на тепло.
Перед настанням морозiв свинi щiльно туляться одна до одної, перед хуртовиною – вищать, а перед бурею – тягають солому.