Повернення
На диригентську посаду в Театр оперети прийшов Вадим Перевозняков. Для Вадима Михайловича це повернення, оскільки раніше він уже працював тут.
– Вадиме Михайловичу, чому вирішили повернутися?
– Ніде мені не працювалося так добре й легко, як у Київському театрі оперети із 1983-го по 1988 рік. Повернувся з багатим професійним досвідом, який хочу використати для театру і мого улюбленого міста.
Київ завжди був мистецьким європейським містом, а тому хочу, щоб і Театр оперети став одним із найкращих у Європі.
– Де ви працювали між першим і другим періодом роботи в Театрі оперети?
– Я пішов із Театру оперети, аби спробувати себе і в інших жанрах. П’ять років працював у Одесі із симфонічним оркестром та камерним музичним театром, ставив вітчизняні та зарубіжні опери, а також брав участь у концертах у різних містах.
Потім за контрактами працював у Польщі, Німеччині та Аргентині. Це була цікава робота – і з камерним оркестром, і оперним театром, балетом і оперетою. Із виставами та концертами гастролював за кордоном. Крім того, я ще й художній керівник оркестру сучасної музики, з яким об’їздив Європу.
– Полишите керівництво оркестром чи поєднуватимете з роботою в опереті?
– Це буде важко, хоча й потрібно. Концерти оркестру проводяться як повним, так і камерним складом.
– Які проекти плануєте втілити на сцені Театру оперети?
– Багато задумів щодо розширення репертуару. Основою має стати на-ціональний репертуар. Це дуже важливо.
– Що вважаєте своїм найзначнішим музичним здобутком?
– Один із моїх учителів сказав: «Закінчений» артист – це «кінчений» артист». Тобто, якщо будеш задоволений собою, то… Буваю задоволений роботою лише епізодично, тому сподіваюся, що розвиваюсь.
– Тоді запитаю по-іншому: виконання яких творів принесло найбільше задоволення?
– Радий, що разом із оркестром сучасної музики вдалося виконати твори таких композиторів, як аргентинець Густаво Леоне, американець Едвард Ейкер, поляк Пьотр Можейко-Грел (живе в Канаді), італійка Емануела Балліо, колишнього нашого співвітчизника Ігоря Юсіма (живе в Німеччині) та інших.
Більшість митців виконує музику класиків, а за твори сучасних молодих, але дуже талановитих композиторів, мало хто береться. Проте це дуже потрібна робота. Намагатимуся, аби театр оперети був не лише скарбничкою світової класики, а й сучасної музики. Тим паче, що спілкування з композиторами нині максимально спрощене: електронною поштою можна отримати ноти, а з допомогою компакт-дисків – власне й саму музику.
– Сучасні композитори приїздили на ваші концерти, аби послухати свої твори?
– Туркменський автор Сердар Мухатов, який проживає нині в Туреччині, прилетів на прем’єру своєї 4-ої симфонії. Із задоволенням приїжджав послухати свою музику із Німеччини Ігор Юсім. Молодий сербський композитор Філіп Митрович, який живе в Чикаго, не зміг прилетіти на концерт, тож із Бєлграда приїхала його мама. Ми записали DVD-диск, і коли Митрович його послухав, був дуже задоволений.