Віталій Свирид: «Я – однолюб»
Його дитинно-чистий, ангельски високий голос упізнаєш одразу. І слухаєш-упиваєшся, не наслухаєшся.
«Однолюб» – одна з улюблених пісень у виконанні Віталія Свирида. Так він назвав і свій ювілейний концерт, що відбудеться 19 лютого в Національному палаці «Україна» з нагоди 30-річчя творчої діяльності.
Знаковий композитор у його співацькій долі – Ганна Гаврилець. Перший аудіоальбом «Моя любове, ти, як Бог» – це більшість пісень на її музику. Вони обом: і співакові, й композитору – принесли популярність. На другому диску – улюблені його пісні: «Але про це не треба говорити», «Ти моя» і звісно ж, «Мольба», – усі на музику Ганни Гаврилець.
Готуючись до першого фестивалю «Червона Рута», просив її: «Напиши для мене щось таке…» Згодом композитор розповіла, як виношували ту «Мольбу» – шукала в душі, в думках мелодію. І музика прийшла, коли пані Ганна господарювала на кухні. Хутко побігла до фортепіано… Згадаймо: «Мо-льба» стала піснею-лауреатом «Червоної Рути», з нею – і Віталій Свирид.
Одразу після фестивалю його запросили до Ужгорода, де місцеве телебачення зняло фільм «Співає Віталій Свирид». Артистом зацікавилося й Українське телебачення, зняло про нього музичний фільм.
Нині ті стрічки, на жаль, не показують. Добре, що знятий в Ужгороді фільм переписав собі на касету.
У нього було багато концертів по колишньому Союзу. Зникав з України на півроку й довше, коли виступав у Франції, де запізнався з тамтешньою фірмою «Круїзи по Європі». А вперше потрапив на береги Сени, коли разом із гуртом «Українські вечорниці» під керівництвом Володимира Гризлова брав участь у всесвітньому фольклорному фестивалі.
Не знав, що має шанувальників і в зарубіжжі. Француженка Катерина Зрайченко, батьки якої родом із Черкащини, має не тільки велику фонотеку записів Віталія Свирида, а й зібрала, живучи в Парижі, багато його фото, а також відеоматеріалів про пана Віталія. Як згодом з’ясувалося, україн-ський співак зовні дуже схожий на її вже світлої пам’яті батька. Заприятелював із родиною Зрайченків. Коли буває у Франції, вони завжди запрошують до себе.
– У круїзах співав і україн-ський фольклор, і естраду, й пісні англійською, французькою, італій-ською мовами. Помічав, будь-яка група: чи то французи, німці, англійці – люблять слухати українські задушевні пісні, щось нерозгадане є у них, – говорить Віталій Свирид.
Артист часто виступає із концертами в Україні, найбільше в Київській області.
Одна з пісень, які любить спі-вати, «Моя теплиця» – музика й вірші В’ячеслава Хурсенка. Пригадуєте: «Може, Бог мою теплицю не забуде?..» У Боярці, передмісті Києва, де живе Віталій Свирид, біля його будинку на подвір’ї – справжня теплиця. Вирощує городину. У його домашній бібліотеці – велика добірка спеціальної літератури. Сам збудував у дворі й сауну.
Віталій Олексійович прийняв пропозицію стати викладачем музики та керувати духовим оркестром у Київському військовому ліцеї імені Івана Богуна, що в Боярці.
На радість слухачам нині часто звучить голос Віталія Свирида по Національному радіо. Співак має багато шанувальників у різних областях України. Поміж них не тільки власне слухачі, а й автори музики та віршів, які пишуть спеціально для нього.
В ювілейному концерті артиста прозвучить десятків зо два пісень, які об’єднані в три блоки. Від швидких, ритмічних – до ліричних, задушевних. Звучатимуть знані пісні на музику Ганни Гаврилець і авторські – мелодії Віталія Свирида. Будуть прем’є-ри.
Віталій Свирид заспіває і пісні на вірші поетів Дмитра Павличка, Віктора Герасименка, Наталії Земної, також – поетеси з Чернівців Анни Дущак. Будуть і пісні на музику талановитого композитора з Тернопільщини Ярослава Злонкевича, який уже багато років прикутий до ліжка. Співак листується з ним, іноді навіть обговорюють якусь мелодію по телефону. Чутливий у пісні, артист такий і в житті.
У концерті ювіляра виступатимуть і його друзі по сцені – заслужений артист України акордеоніст Володимир Гризлов, народні артисти Анатолій Матвійчук, Тарас Петриненко, український гурт «Man Saund», з яким кілька років тому гастролював у США. Будуть несподіванки й сюрпризи для слухачів.
Звичайно ж Віталій Свирид заспіває свої коронні пісні – «На долині туман» – слова Василя Діденка, музика Бориса Буєвського, «Але про це не треба говорити» – вірші Ліни Костенко, музика Ганни Гаврилець.
Звучатиме і його «Однолюб» – на вірші Федора Млинченка. Пригадуєте: «Закохався, о як закохався…»