Навздогін «еліт-афері»
Гучну резонансну справу щодо інвестиційно-будівельної афери компанії «Еліта-Центр» вивчають не лише у Генпрокуратурі. Питання про те, чому так сталося, як зарадити потерпілим і запобігти повторенню подібних ситуацій, обговорювали на засіданні Комітету Верховної Ради з питань будівництва за участю ініціативної групи комітету інвесторів «Еліта-Центру» та представників київської влади.
Чому довірливі кияни так легко купилися на «дешевий сир у мишоловці», розповів член комітету інвесторів сумнозвісної компанії Михайло Процак. Перша причина, зрозуміло, заманливі ціни на квартири – на 10 відсотків нижчі, ніж на вторинному ринку. Щоб не спонукати до підозр із цього приводу, хитрі шахраї вигадали цілком логічне пояснення. Мовляв, компанія молода, прагне залучити якомога більше клієнтів, от і пропонує привабливіші умови, щоб набрати обертів. Що стосується документів, то тут також усе було прораховано: частина їх справді була законною, про інші казали, що вони у процесі доробки, оформлення.
Одразу виникло запитання до представників київської міської влади, адже у її віданні землі і вона видає дозвіл на будівництво. Перший заступник голови КМДА, начальник Головного міського управління економіки та інвестицій Валерій Борисов прояснив ситуацію. За даними Генпрокуратури, для будівництва було відведено дев’ять земельних ділянок у Києві. Частина з них виділена містом, інші – куплені на вторинному ринку у фізичних осіб. Але, виявляється, що Київрада обговорювала проект щодо будівництва житлового будинку лише на вулиці Героїв Сталінграда, 7-б.
Та і його затвердження було скасовано завдяки протесту мешканців району через і без того щільну забудову. З тієї ж причини не починалося будівництво і на деяких інших ділянках. Одне з дев’яти передбачених місць будівництва було виділене для спорудження торговельного комплексу, про житловий будинок навіть не йшлося.
Доступні для розголошення дані Генпрокуратури оприлюднив перший заступник начальника Головного управління ГПУ Володимир Гузир. Вони короткі: у розслідуванні беруть участь 54 оперативні працівники, визначено коло осіб, яких мають заарештувати. Кількість потерпілих зростає. Точну суму збитків поки що назвати не можна. Версію щодо вкрадених 400 мільйонів гривень пан Гузир не підтвердив – слідство такими даними не володіє.
Заступник міського голови–секретар Київради Володимир Яловий однією з головних причин ситуації назвав недосконалість законодавства. З цим погодилися всі учасники засідання, окрім хіба що нардепа Леоніда Черновецького, який всю провину покладає «на плечі» Київміськдержадміністрації. (Він, до речі, зазирнув до зали ненадовго, зробив свій короткий палкий виступ і покинув засідання. Навіть вмовляння головуючого Валерія Пустовойтенка не переконали нардепа залишитися). Що ж стосується законодавства, то воно не дозволяє перевіряти фінансову діяльність компаній. От і вийшло, що земельні ділянки було виділено ніби на законній підставі і водночас виникли ідеальні умови для подібних злочинів.
Під час обговорення було запропоновано кілька варіантів удосконалення законодавства у цій сфері. По-перше, звичайно, зробити жорсткішими умови отримання земельних ділянок. По-друге, створити державний реєстр інвестиційних угод і відповідний державний орган. По-третє, віднині ввести контроль за подальшим використанням земельних ділянок, які вже виділено.
Щодо практичних заходів, то Київрада вже зробила кілька: повним ходом ведеться інвентаризація всіх земельних ділянок, а також створено комісію для перевірки діяльності компанії «Еліта-Центр». Пан Борисов запевняє, що міська влада просто так не залишить цю справу, а намагатиметься максимально знівелювати створений шахраями бум як для економічного стану будівельного ринку, так і для потерпілих. А от про те, чим практично зарадити останнім, під час засідання говорили невпевнено. Передбачається два ймовірні шляхи: продати ділянки, виділені шахраям, з аукціону, а частину втрат повернути коштами або продовжити вже державне будівництво. Було помітно, що владні настрої ніби більше схиляються до першого варіанту, а от представники комітету інвесторів з цього приводу запротестували. Вони хотіли б, аби житло все ж добудували.