Українська душа без перекладу
Третій альбом групи «Гайдамаки» – «Перверзія» – виходить у Німеччині. Платівка з’явиться у музичних крамницях Європи без змін у наповненні. Єдине – туди ввійде пісня з попереднього альбома. Для доробку «Гайдамаків» обрано зрозумілішу іноземцям назву – «Ukraine Calling» («Україна кличе»). Зміниться й обкладинка: її прикрашатиме чоловік із справжнім «гайдамацьким» плечем та сопілкою.
Цей реліз – перший випадок такого повного випуску альбому українського гурту за кордоном. «Німеччина – то ворота для східноєвропейської музики, тоді як Франція – для африканської», – каже вокаліст гурту Олександр Ярмола. Випускає платівку незалежне берлінське видавництво «Eastblok music», яке спеціалізується на просуванні на європейський ринок етнічних гуртів з країн пострадянського табору. Цікавість німецької компанії до «Гайдамаків» пояснюється не тільки популярністю «world-music», а й популярністю групи на Заході, де хлопці зарекомендували себе як справжні українці з власним стилем життя та неповторною творчістю. На підтримку платівки «Гайдамаки» вже вирушили у тур, в рамках якого відвідають із концертами Польщу, Швейцарію, Австрію та Німеччину. «Гайдамаки» і до того виступали за кордоном, і саме ці гастролі довели, що публіка чудово сприймає пісні гурту, навіть не розуміючи слів. «Іноземці реагують на нашу музику так само, як українці, – розповідає пан Ярмола, – саме в цьому і є сила творчості «Гайдамаків» – розуміння української душі без перекладу. Та незважаючи на це розуміння, ми ніколи повністю не проміняємо український ринок на європейський. Будемо писати музику, поки не вичерпаємо творчого потенціалу».
Для того, аби підтримувати гарний фізичний стан, без якого неможливо розвинути свій творчий потенціал, Сашко Ярмола відвідує заняття з бойового гопака.
«Гайдамаки» вкрай рідко виступають у Києві і пояснюють це так: «Столицю не обділено концертами. Нас тут і так гарно сприймають, а вже на десятий виступ можна й не зібрати публіку. Нині нам надзвичайно цікаво виступати на Східній Україні – бо нас там майже не знають. Умовно кажучи, сотня слухачів на концерті там варта півтори тисячі в Західній Україні».