1 лютого 2006 року, середа №18 (17676) останнiй номер RSS
Головна КИЇВ ПОЛІТИКА ПОДРОБИЦІ ГІСТЬ "ЯСК" КУЛЬТУРА СПОРТ ДОБРИВЕЧІР

 СПОРТ
01.02.2006

Четвірка знайомих


Колишні турнірні взаємини

Литва – два матчі, поразка та перемога. 7 вересня 1994 року долю київського  поєдинку вирішили голи  Іванаускаса  на 53-й та Шкарбелюса — на 61-й хвилинах. У складах обох команд були футболісти, знайомі ще з чемпіонату СРСР: Ковалець, Петров, Протасов і Сак у господарів, Іванаускас, Стауче, Сукристов у гостей. Нашим дошкуляла незіграність, а гості, навпаки, постали згуртованим ансамблем і таки знайшли своє щастя в контратаці. Майже через рік, уже 6 вересня 1995-го, в литовській столиці значно вищий загальний клас українців приніс їм беззаперечну перемогу з рахунком 3:1, хоча  дебют завдяки влучному «пострілу» Мацюлявичюса на 17-й хвилині виграли господарі. Потужний груповий маневр підопічних Конькова завершився голами Гусейнова на 67-й  і 72-й хвилинах, а також Гусина – за п’ять хвилин до фіналу. З литовцями наша національна команда зіграла ще й два товариських поєдинки: в травні 1993 року в гостях – 2:1, м’ячі забили Леоненко, Михайленко та Зданчюс і в серпні 1998-го в Києві – 5:2, а стрільцями були Леоненко та Максимов – по два голи, Скрипник, Гвильдис і Подерис — по одному. Цікаво, що в кожній з чотирьох зустрічей лік голам починали прибалтійські футболісти. А останнє за часом українсько-литовське  дійство ледь не спричинило  дипломатичний скандал: Йожеф Сабо в запалі емоцій назвав команду гостей «дворовою».

Італія – два матчі, дві поразки. Вони припали на 1995 рік, особливо складний в історії вітчизняного футболу, коли національна федерація була дуже бідною і залежною від провідних клубів. Коньков привіз підопічних з Хорватії в гнітючому психологічному стані й уже застав  у Києві команду Арриго Саккі, яка встигла опробувати поле Республіканського стадіону й ретельно готувалася на спеціально приготовленому газоні армійської арени, що на Повітрофлотському проспекті. Навколо того матчу завжди циркулювало чимало пліток, у тому числі й  про «стратегічну» здачу його українцями. Аргументів, як завше,  забракло, проте гра в господарів абсолютно не склалася, і після  м’ячів, забитих Ломбардо на 12-й та Дзолою – на 38-й хвилинах обидва суперники без особливих  загострень довели поєдинок до логічного фіналу. Листопадова зустріч у Барі почалася з голу Полуніна на 19-й хвилині, на що італійці відповіли аж трьома – Раванеллі, 21, 53 та Мальдіні, 49. Травма стопера Горілого вже на 14-й хвилині розладнала нашу оборону, і по перерві боротьби взагалі не було. Найперший товариський матч опонентів запланований на 1 червня цього року.

Франція – два матчі, дві нічиїх. У березні 1999 року «жовто-блакитні» змагалися зі свіжоспеченими чемпіонами світу на «Стад де Франс» у Сен-Дені. Господарі зіграли  в основному складі, проте без геніального Зидана. Протистояння було рівним, але мало завершитися нашою перемогою: господарі стомилися швидше, і за десять хвилин до фіналу Шевченко вискочив сам на сам із Бартезом. Але динамівець поспішив з ударом – і м’яч застряв у ногах в голкіпера. До Києва «трьохкольорові» приїхали також не в найкращій формі, та ще й після домашнього провалу в матчі з росіянами. Однак українці грати на перемогу не ризикнули, і суперники розіграли «гросмейстерську» нічию. Товариську зустріч, яка відбулася в червні позаминулого року в Сен-Дені, французи виграли завдяки ударові Зидана за три хвилини до фінального свистка.

Грузія – два матчі, перемога  і нічия. Закавказькі  футболісти були нашими конкурентами в останньому за часом світовому відборі.  На своєму полі, у Львові, «жовто-блакитні» взяли гору – 2:0, м’ячі забили Бєлик на 12-й і Шевченко на 80-й хвилинах. Але майже весь поєдинок минув за переваги гостей, і заповнені трибуни стадіону «Україна» ледь не оглухли від розчарованого свисту. Значно спокійнішим виявився матч у Тбілісі. По-перше, він проходив без глядачів, оскільки грузинів покарали за нестриманість в попередніх зустрічах. А по-друге, наші забили конче потрібний м’яч ще до перерви (Ротань, 43 хвилина) і всіляко спрощували ігровий малюнок у подальшому. І хоча виграти українцям не поталанило – Гахокидзе на 89-й хвилині поцілив у «дев’ятку» філігранним ударом із штрафного, саме в грузинській столиці вони стали переможцями відбіркового циклу. Крім того, команди провели чотири спаринги, котрі принесли нашій збірній три перемоги. Серпень 1998 року, Київ – 4:0 (Ребров – 2, Скаченко, Ковальов), березень 1999-го, Тбілісі – 1:0 (Коновалов), лютий 2001-го, Тбілісі – 0:0, квітень 2002-го, Київ – 2:1 (Ребров, Тимощук — Бурдулі).




01.02.2006   Україна футбольна в європейських чемпіонатах.




Статтi


Номери газети


Вакансiї


Контакти


Питання






© Вільна група "Як справи - Київ".

У разi використання матерiалiв сайту,
посилання на "Як справи - Київ" обов'язкове.