Мала опера знову оживе
Будинок №3 на вулиці Дегтярівській, що на Лук’янівці, береже багату історію. Ще на початку минулого століття цей архітектурний витвір було зведено задля служіння оперному мистецтву. Однак жорстке ХХ століття примусило його виконувати дещо інші функції. Лише тепер, понад сто років потому, настав той час, коли історію знову відроджують, а мистецтво – бережуть й поціновують. Тож невдовзі Мала опера знову оживе.
Будинок №3, нині пам’ятку історії й архітектури, споруджено далекого 1902 року. До революції тут розміщувався оперний театр, а потім його зробили «Будинком культури трамвайника», яким він і залишався ще до минулого року.
...Тільки-но я виходила з метро, як одразу ж натикалася на тітоньку чи дядечка, котрі на своїх плечах носили щити з рекламою Будинку трамвайника і, всіляко припрошуючи відвідати його, тицяли папірці з адресою. Звісно, що запрошували мене й багатьох інших перехожих не на культурний захід, а «отоваритися» на постійно діючій там виставці-ярмарку промислових товарів. Мовляв, підтримаймо вітчизняного виробника. Якось із цікавості навіть і побувала на цьому базарі. Вибір був багатий – на обох поверхах розміщувалися стелажі з різноманітним взуттям та одягом, але далеко не вітчизняним. Коли розглядала асортимент, погляд мимоволі приковувався до дивовижної архітектури, понівеченої «окремими формами правління». Тоді й замислилася, чи коли-небудь її відродять?
«Вечірка» вже писала про те, що столична влада разом із митцями та архітекторами взялася відродити Малу оперу. Особливо ж актуальним це питання стало нині, коли рухомий склад трамвайного депо, що по сусідству, з Лук’янівки перенесли на Поділ. Нещодавно ознайомився з тим, як просувається справа з реконструкцією, й міський голова Олександр Омельченко. Його та інших небайдужих (активну участь у створенні Малої опери бере й народна артистка України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Євгенія Мірошниченко) зустрічали стіни вже спорожнілого будинку. Хоча одна «торговельна точка» тут таки ще залишилася. Але і її невдовзі виселять.
Старі сцена та балкон нагадували, що колись тут була опера. Збереглися хоровий, оркестровий і танцювальний зали. Начальник Головного управління культури і мистецтв Олександр Биструшкін зауважив, що тут дуже добра акустика, тож після реконструкції будуть всі умови для проведення оперних вечорів. Дещо не погодилася з цим пані Мірошниченко, котра воліє, щоб розширили сцену й зробили оркестрову яму: мовляв, Мала опера – мала не за параметрами. Однак таку пропозицію аж ніяк не можна реалізувати. «Це пам’ятка архітектури і щось перебудовувати тут неможливо, оскільки буде порушенням відповідного закону, – наголосив Олександр Омельченко. – Жодної стіни цього будинку не буде зруйновано!» Міський голова все ж запропонував об’єднати зусилля різних сторін, аби розробити єдину концепцію реконструкції – з урахуванням усіх побажань.
Першим кроком до відродження Малої опери стане розробка технічної документації на проектування – з умовою збереження будинку як пам’ятки історії та архітектури. На ці та інші роботи в бюджеті міста вже передбачено 6,5 млн. грн.