Кібери Віктора Глушкова

П’ятдесят років тому з Москви до Києва переїхав Віктор Глушков, аби прославитися тут на весь світ. З його ім’ям пов’язане створення Київського інституту кібернетики. Про видатного вченого й організатора та його революційний внесок у розвиток інформаційних технологій розповів заступник директора Інституту кібернетики імені В.Глушкова, член-кореспондент НАН Олександр Палагін:

– Відмінною рисою Віктора Михайловича була здатність створювати родюче середовище для колективної творчості, а також якась воістину невгамовна потреба постійно ділитися новими ідеями. Так, повернувшись з якоїсь чергової поїздки, він обов’язково докладно розповідав усім про те, що побачив і довідався там. Крім того, його завжди вигідно відрізняли надзвичайна працелюбність та широта знань. Уже будучи досить відомим математиком, Глушков перейшов у нашу галузь, коли обчислювальна техніка фактично тільки зароджувалася. Тому, побачивши вперше створений в Європі вітчизняний ламповий комп’ютер МЕСМ, він тут же розробив свій план розвитку засобів обчислювальної техніки, але значно випередив зарубіжних колег,  заклавши в основу електронної архітектури ЕОМ наріжні принципи штучного інтелекту. Йдеться не про засоби розпізнавання образів, а про внутрішній машинний інтелект.
– А які розробки Глушкова в сфері автоматизованих систем управління можна назвати найбільш видатними?

– АСУ багато хто намагався свого часу скомпрометувати, тому за життя Віктору Михайловичу не вдалося реалізувати масштабний задум – мережу Загальнодержавної автоматизованої системи. Але от нині ми переживаємо бурхливе становлення. До речі, ідея електронних грошей – теж, по суті, глушковська. Та й створення глобальних мереж на кшталт Інтернету – реалізація його задумів. Серед інших  перспективних розробок Глушкова слід згадати діалогову систему планування (скорочено – ДІСПЛАН). Важливо й те, що Глушков боровся за вітчизняний напрямок в обчислювальній  техніці. У нас були дуже сильні розробки: «МИР», макроконвеєрні машини, ЕОМ класу «мікро» – «Електроніка С5», що випускала ленінградська фірма «Світлана».

Сьогодні інтенсивно  розвиваються електронні системи з ознаками машинного інтелекту. Подібно до того, як для людей ознакою їхнього високого інтелекту є гнучкість мислення, так і серед ЕОМ з’явилися машини з гнучкою архітектурою.

Як бачимо, майже всі  з нинішніх кібернетичних технологій розвинулися саме з глушковських ініціатив, пропозицій, цікавих творчих задумів, якими він за життя буквально фонтанував.