Срібний лицар бурштинової мрії
Про український мед-пиво і бельгійську пивну культуру в інтерв’ю «ВК» розповідає член журі Міжнародного конкурсу барменів «Stella Artois-2005» Ігор Срібний. «Донедавна європейці вважали, що наш споживач пива не дуже вміє смакувати шляхетні напої і ні про що інше, крім літражу, не думає, – почав нашу розмову пан Ігор. – Із цим стереотипом покінчено. І наші успіхи на такому престижному конкурсі – тому підтвердження».
– Ігоре, на всеукраїнському відбірковому турі вас представили як лицаря «Stella Artois». Яка ваша роль в ознайомленні українців із, мабуть, найвживанішим у світі напоєм?
– Моя роль – це натхненна робота в компанії «САН Інтербрю Україна». Одне із завдань, яке ми розв’язували, – виховання в споживача пивної культури. Для нашої материнської компанії «ІнБев» цей напрям – один із головних. І визначальна роль належить саме легендарному бельгійському пиву «Stella Artois». Щоправда, без допомоги споживача тут не обійшлося. Йому набридло бути клієнтом занедбаної забігайлівки. І він щиро дивувався, коли дізнавався, що у пива є свої особливі закони приготування, розливання і споживання! І став поважати ці закони.
– Два роки поспіль українці виходили до фіналу Міжнародного конкурсу барменів «Stella Artois» і щоразу займали почесне четверте місце. Потрапити до п’ятірки кращих – це чудово. Але ж хотілося досягти більшого. Я чув, що в 2004–2005-му наші хлопці ледь не стали призерами. Але не добирали «якихось пів бала»?
– 2004 року Дмитра Горового із Донецька оштрафували за перевищення відведеного часу. А 2005-го Андрій Анісімов із Сімферополя дуже хвилювався, що позначилося на кінцевому результаті. Незважаючи на доведені ледь не до автоматизму дії, він припустився маленької помилки. А рівень конкурсу дуже високий, наші суперники представляли країни, де пивна культура розвивається вже дуже давно. Для України, що брала участь у конкурсі лише вп’яте, п’яте місце 2003-го четверте 2004-го та 2005-го – непоганий результат.
– Але на «Stella Artois-2005», уперше за всю історію конкурсу, місце в журі запропонували українцеві, тобто вам. Це, звичайно, успіх?
– Це заслуга всієї нашої компанії. За останні два-три роки культура споживання пива в Україні значно зросла. І тому мені й довірили почесну і нелегку місію члена журі.
– Бути суддею на змаганні, де перемагають не лише завдяки спритності рук, непросто. Вам не пропонували виступити з показовою програмою?
– Такі виступи проводить лише минулорічний переможець. Але, гадаю, і я зміг би це зробити. 2001 року я пройшов курс навчання
в Пивній Академії в Бельгії, а з 2003-го керую тренінгами для барменів у Пивній Академії України. До речі, два роки тому в Бельгії стався курйозний випадок. Щоправда, тоді він таким не здавався. Нашому учаснику відкрили візу за кілька годин до змагань. І судді ухвалили рішення: якщо він не приїде, виступатиму я, але поза заліком. На щастя, бармен таки приїхав вчасно і посів п’яте місце.
– Які прогнози на 2006 рік? Зможемо ми, врешті-решт, стати переможцями?
– У всякому разі посилено до цього готуватимемося.