Реклама перетракторить «усьо»
Що найбільше впадає в око і лізе у вуха? Відповідь одноголосна – реклама! А що найбільше вражає, малограмотністю? – Реклама! Вона ж закарбовується у пам’яті від частого миготіння, повторювання, завдяки чому формує цю малограмотність у мовленні дітей і дорослих. Коли вона звучить по радіо чи телебаченню, то бери ручку і записуй: «Маріє Іванівно, збирайте нараду». Збирають врожай, яблука в саду, можна людину збирати в дорогу, а от нараду не збирають, а скликають! «Після кожної їжі вживайте орбіт без сахару». «Напар приймайте по півстакана до їжі». Але ж у цих фразах ідеться не про їжу (іменник, що означає предмет), не про певні продукти, а про сам процес – їду (віддієслівний іменник), сахар – цукор, приймайте по півстакана – пийте по півсклянки – от як було б правильно сказати. Відкинемо і дещо підправлений варіант «вживати до прийняття їжі», ми ж не канцеляристи. У нормальному мовленні – вживати до їди.
«Центр лікаря Довженка лікує табакокуріння… попереджає за– хворювання». Українською табак – тютюн отож слід казати тютюнокуріння; а попередити можна когось про щось, адже захворювання не істота, захворюванню запобігають! Та сама помилка в рекламі «Мамо, що таке «кука»?» «Кука», дитинко, попереджає чхання» (запобігає чханню!).
«Ваші десна кровоточать» (не десна, а ясна!). «Щоб не було у вас болів» (мало того, що слід сказати болей, та ще й наголос неправильний). «Геровітал стимулює роботу м’яз» (м’язів!). «Тракторець «Еней» перетракторить усьо» (пояснення не потребує). Особливо поширена калька з російської ізбавіться – позбавитися. Чуємо «позбавитися незручностей», «позбавитися від зайвої ваги». Українською тут звучатиме «позбутися незручностей», «позбутися зайвої ваги». А хіба нема, скажете, в українській мові слова позбавитися? Є. І саме без (ся). Наприклад: позбавити прав, позбавити майна (хтось когось позбавляє, а якщо ти сам, то – позбувся майна). Словники фіксують слово позбавлятися з обмеженим вживанням.
А як вам «ціни приємливі» (прийнятні!), «волосся рідіє» (рід– шає!), «п’ять капель» (крапель!), «найбухгалтерська газета»? Якщо вже ляпати дурницю, то грамотно, – найбільш бухгалтерська газета. «Природня», «майскій чьяй», «грошьі» – он які викрутаси виробляє язик невігласа. Він же породжує такий канцеляризм: «У мене про патент виникає запитання». Проста людина і сказала б просто: «Хочу запитати про патент».
Часто рекламуються ті чи ті «якісні продукти». Але ж кожний продукт характеризується якістю і кількістю. Це невід’ємні категорії. І продукт може бути доброї чи поганої якості. Без цих ознак реклама «якісних продуктів» ні про що не говорить, просто неграмотна.
Чи може пояснити той, хто придумав побажання «елементарного здоров’я вам», що воно таке – елементарне здоров’я?
Із приводу різдвяно-новорічних днів. У нас уже не зустріч була з Дідом Морозом, а, як нав’язує реклама, «санти із Санта Клаусом». Відповідно і в прогнозі погоди вас повідомлять про «імідж вітру» і побажають «щасливого уїк-енду». Хочеться кричати: мовника, редактора! Невже рекламодавці не мають змоги оплатити їхні послуги? Чи найповніше – рекламодавцю байдуже до мовних проблем, він звик мавпувати: «Понімалі какось по рускі, поймут по агліцкі». Чи не час державі запровадити й цензуру щодо реклами? Тоді не пропагувалися б на телебаченні продукти, про шкідливість яких у пресі повідомляють фахівці.