Не маячня, а маневри

Міністр оборони України Анатолій Гриценко категорично відкидає тезу про те, що конфлікт навколо кримських маяків може призвести до військового протистояння Росії й України. В інтерв’ю одному московському виданню він нагадав, що в квітні минулого року міністр оборони Росії Сергій Іванов запевнив його, що українські фахівці «без проблем будуть допущені на об’єкти Чорноморського флоту» проводити інвентаризацію. Відповідаючи на запитання щодо орендної плати за використання Чорноморським флотом об’єктів у Криму, Гриценко не виключив, що вона може бути підвищена.

Не знаю вже, що саме у нинішній позиції України так зачепило міністра оборони Росії, який, не стримуючи свого роздратування і не дуже дотримуючись дипломатичної витримки, днями в Обнінську заявив, що морські піхотинці Чорноморського флоту Росії здатні захистити свою територію.

Яку територію? – питається. Чию територію? Що має на увазі військовий високопосадовець? Чи не те, на що звертає увагу перший заступник міністра закордонних справ України Володимир Огризко, коли закликає Росію припинити несанкціоновані переміщення російських моряків Чорноморського флоту Росії територією України? Перебазування їх до Генічеська на станцію гідронавігаційної системи «Марс-75» є несанкціонованим. Чи міністр оборони Росії натякає на таблички з написом «територія Міноборони Росії» на деяких об’єктах ЧФ? Володимир Огризко роз’яснює для всіх: «Уся територія, на якій тимчасово перебуває Чорноморський флот, є територією України, і використання таких табличок незаконне».

Тим часом у Севастополі в сухому доку «Севморзаводу» пожежні команди Міністерства із надзвичаних ситуацій України впродовж кількох годин ліквідовують пожежу на російському судні. Завдяки спритності й професійним навичкам бійці пожежної частини не допустили перекидання вогню на сусіднє приміщення, де зберігалося десятки тонн фарби, лаку та інших легкозаймистих речовин. Ото був би, не доведи Господи, феєрверк. А збитки! Загалом невідомо, чому саме це судно, приписане в Астрахані, опинилося саме у Севастополі. Отже, знову виходить усе так, як в історії з маяками: господарюють-то росіяни, але за безпеку територіальних вод відповідають українці. Скажете, що за маячня? Та ні, це суцільні маневри «старшого брата» на території свого стратегічного партнера.