Дитяча хвороба давно «подорослішала»
Ми звикли, що кір – дитяча інфекція. Та от нещодавно я зустріла свою колегу і, поцікавившись її здоров’ям, дізналася, що вона тяжко перехворіла на кір. Діагноз установили не відразу, бо спочатку вважали, що то перебіг гострого респіраторного захворювання. Навіть коли на шкірі та слизових оболонках з’явилися висипи, вважали, що це алергія. Лише досвідчений лікар-інфекціоніст встановив правильний діагноз – кір. Повідомлення у ЗМІ свідчать про значне підви-щення захворюваності на кір у столиці, про спалах інфекції (понад 40 осіб) серед студентів-медиків Ужгородського університету. Чому ж так погіршилась епідемічна ситуація? На це та інші запитання прошу відповісти заступника Головного державного санітарного лікаря України Людмилу Мухарську.
– Людмило Мирославівно, будь ласка, нагадайте читачам, який перебіг кору та основні симптоми захворювання.
– Кір – гостре інфекційне захворювання з краплинним механізмом передачі. Проявляється підвищенням температури тіла. Із 16 інфекційних хвороб дихальних шляхів кір вважають найбільш заразною недугою. На всіх континентах до збудника кору (вірусу) сприйнятлива кожна людина, яка не перехворіла в дитинстві. Вірус кору поширюється із швидкістю світла із квартири в квартиру, з нижніх поверхів на верхні, навіть через вентиляційні системи. Тотальна сприйнятливість людини до цієї інфекції протягом тисячоліть утвердила думку, що це неминуче лихо уражає переважно дітей. Але й дорослі стають мішенню цього монстра. У Першу світову війну в французькій армії захворіло 76 тисяч солдатів, із них 1470 померли. Епідемія на Фарерських островах (1846), островах Фіджі (1875) охопила понад 96 відсотків усього населення незалежно від віку. Нині вченим про кір усе відомо. Та, попри все, ця інфекція не зникла, а змінила тактику на підступнішу та неочікувану.
– Але ж кір належить до «керованих» інфекцій, бо існує ефективна вакцина. Чому саме спостерігається таке епідемічне неблагополуччя?
– Для кору та інших крапельних інфекцій характерний хвилеподібний перебіг епідемічного процесу, роки наростання (2-4) змінюються періодом спаду захворюваності. За останні 15 років було три підвищення: 1991–1993, 1995–1996, 2000–2001 рр. Нині після 5-річного затишшя кір знову розбушувався. Найвищий рівень захворюваності у столиці. Епідеміологічна особливість кору нині полягає в тому, що понад 60 відсотків хворих – це особи, старші за 14 років. Тобто кір «подорослішав». Це наслідок того, що матері свого часу відмовлялися від щеплення своїх дітей, значить зменшився імунізований прошарок і зросла кількість осіб, вразливих для вірусу. Непоодинокі випадки, коли у пресі з’являються непрофесійні заяви щодо шкідливості щеплень. Я ж хочу наголосити, кір небезпечний тим, що вірус може вражати центральну нервову систему. Навіть спостерігаються такі тяжкі ускладнення, як енцефаліт (запалення мозку). У разі легшого ураження ЦНС людина одужує, однак, за сучасними даними американських лікарів, у середньому в одного на тисячу тих, хто перехворів, виявлено чітко виражене пригнічення інтелектуального розвитку. Отже, заходи щодо запобігання захворюванню на кір – одна із важливих умов збереження і нормального інтелектуального розвитку людської популяції.
– Як же реально нам приборкати інфекцію?
– Це залежить тільки від правильно організованого щеплення. За такої умови кір стане справді «керованою» інфекцією. Основні профілактичні ре-комендації такі: щеплення – найбільш потужний захист від кору. Жодна мама не повинна відмовлятися від вакцинації своєї дитини. Адже реакцію на щеплення (незначне підвищення температури) не зрівняти з ускладненнями після кору: запалення легень, отити, енцефаліти. Потрібно обов’язково проводити щеплення в організованих підліткових колективах (вузи, ПТУ, гуртожитки тощо). Вірус кору активізує будь-яке хронічне вогнище інфекції в організмі. Найгірші ускладнення після кору спостерігаються у дітей віком до двох років. Отже, дотримуватися календаря щеплень малюків – завдання кожної мами.
Броніслава ВЛАЗНЄВА, кандидат медичних наук