Бровари прагнуть стати Еміратами
Коли навесні минулого року Микола Діденко вперше об’їжджав Броварщину після свого призначення головою її райдержадміністрації, здивуванню його не було меж. «По грошах ходимо, а такі бідні!» – не вірив власним очам.
Бо й справді, в Броварах давно життя могло бути кращим і багатшим, аніж в Еміратах, якби влада по-справжньому про людей дбала, та кожну копійку із справді «золотого» піску та дорогих земель підіймала, і не в свою кишеню клала, а в розвиток району вкладала. А так – села бідні, на дві четверті газифіковані, грошей у бюджеті – на літр бензину не нашкребти. Зате клопотів: від посівної – до будівництва міськрайонної поліклініки, від порятунку довкілля – до допомоги пенсіонерам... А тут ще й літо гряде – школярів треба оздоровлювати, вихованцями сімейного будинку Поплавських та дитячого будинку «Надія» піклуватися. Одне слово, проблем із соціальним захистом громадян, який нова помаранчева влада вважає своїм головним обов’язком, з верхом, а грошей – катма.
Отож, почали вишукувати резерви і знайшли, звісно, як підмітив Діденко, під ногами: розробіток річкового та кар’єрного піску і оренда та продаж земельних ділянок, що поросли давно чортополохом.
– Але, – підкреслює Микола Діденко, – щоб не було можливості брати хабарі тим, хто прийде після нас, ми створили такий механізм проходження коштів, який виключає зловживання. Так, рішенням сесії ра-йонної ради створили Благодійний фонд соціального розвитку Броварського району «Відродження», куди стали направлятися всі кошти, отримані від раніше не узаконеного продажу кар’єрного та річкового піску, земельних ділянок, благодійних внесків промислових підприємств. Директором Фонду призначили Галину Тітарєву, людину ділову, порядну і досвідчену. Діяльність Фонду контролює депутатський корпус району так само, як бюджетні надходження. Щомісяця депутатські комісії отримують роздруківки, де чітко вказано, які суми надішли на рахунок, і на що їх використано.
За зібрані кошти не тільки встигли оздоровити сільських школярів разом із вихованцями дитячих будинків у таборах, розташованих у рідних лісах по Придесенню та на морях, а й відремонтувати дитбудинок «Надія», забезпечити сиріт харчами й одягом.
– Ми нічого надзвичайного не робимо. Добросовісно виконуємо програму президента Віктора Ющенка «10 кроків до людей». І найперша наша турбота – про дітей, пенсіонерів і їхнє здоров’я, тобто про екологію, – так пояснює свою активну благочинну діяльність районний голова.
До речі, вчасна фінансова підтримка гандбольної команди «Світлотехнік» не тільки зберегла її в повному складі, а й надихнула спортсменів на перемогу в матчі з сильною командою Литви. Наші гандболісти вийшли в одну восьму фіналу Єврокубку, і навіть виграли першу гру з норвежцями на їхньому полі. Можливо, виграли б і в другій грі, яка за правилами мала відбутися в Броварах, але через відсутність вдома підходящого поля, команди не змагалися.
Тому нині в районного голови, крім технопарку, який він збирається будувати під селом Пухівка, окружної дороги та мосту через Десну, є ще одна турбота – будівництво нового спортивного комплексу, який би відповідав міжнародним стандартам.
Загорівся невгамовний Діденко, окрім того, мрією перетворити Броварщину не тільки на рекреаційний рай, а й на великий науково-освітній центр. На його пропозицію перенести Києво-Могилянську академію з тісного Подолу на простори Броварщини відгукнувся її ректор В’ячеслав Брюховецький. Проект будівництва цілого академмістечка поза межами столиці на європейський взірець нині обговорюють.
Районний голова переконаний, що відродити Броварщину, перетворити на великий культурно-науковий центр, квітучий хліборобський край можна буквально за якихось пару десятків років. Звичайно, якщо чесно, по-господарськи використовувати кожну п’ядь її золотої землі.