Рахлін любив аромат Києва

Диригентом найвищого класу був народний артист СРСР, України і Татарстану, лауреат Державної премії СРСР Натан Рахлін, 100-річчя з дня народження якого виповнилося 10 січня. Рахлін був чи не єдиним сучасним диригентом, котрий володів фактично всіма інструментами симфонічного оркестру як струнними, так і духовими. Цікаво, що на скрипці він навчився грати самостійно, підбираючи музику до пісень та танців. Згодом освоїв інші інструменти – альт, кларнет, гітару, тромбон, ударні. Ще семирічним він здивував публіку, коли на слух насмілився заграти скрипковий концерт Мендельсона.

Натан Григорович за своє життя організував чимало симфонічних колективів, хоча найвагомішим було створення Державного симфонічного оркестру України в Києві 1937 року. Рахлін керував ним аж до 1966 року, після чого був змушений податися до Татарстану. Хоча стихією диригента були твори Берліоза, Чайковського, Брамса, Бетховена, однак саме він став першим виконавцем творів і Левка Ревуцького, Бориса Лятошинського, Григорія Майбороди, Костянтина Данькевича. Його оркестр був лабораторією української симфонічної музики: на платівки та у фондах Українського та Всесоюзного радіо записано понад 100 творів української класики.

До речі, диригент «невгамовної натури» Рахлін започаткував традицію – проводити щотижня безплатні симфонічні концерти на літній естраді в Маріїнському парку в Києві, де збиралося до 10 тисяч слухачів. На жаль, трагічна доля Рахліна відобразилася й на долі його дітища, оскільки й донині Національний симфонічний оркестр не має власного повноцінного приміщення.
Донька диригента, мистецтвознавець Леонора Рахліна, розповіла, що Натан Григорович любив аромат київських вулиць, добре знав історію міста: «Саме завдяки батькові Київ став моєю професією». Рахлін був знавцем мистецтва, зібравши в домашній бібліотеці близько 15 тисяч томів літератури (в основному мистецькі альбоми).

Цікаво, що на виконання творів Бетховена Рахліна надихали картини Рембрандта, а Скрябіна диригент відкривав після споглядання творів імпресіоністів початку ХХ століття. А загалом у Натана Григоровича було три кумири – Бетховен, Чайковський і Наполеон. Цікаво, що ранок диригента починався із пошуку семи причин для гарного настрою. «Батько завжди їх знаходив, навіть якщо це було важко», – згадує пані Леонора.

Святкування ювілею Рахліна відбувається на державному рівні, оскільки до нього долучилося Міністерство культури і туризму. Заступник міністра Ольга Шокало-Бенч зазначила, що передбачено низку заходів: проведення серії концертів у різних містах України за участю вітчизняних колективів (у тому числі 20 січня в Національній філармонії), науково-теоретична конференція та майстер-клас із диригування в Національній музичній академії, заснування і проведення І Всеукраїнського конкурсу молодих диригентів імені Н.Рахліна на базі симфонічного оркестру Запорізької обласної філармонії. Готується компакт-диск із записами творів, виконаних оркестром під орудою Рахліна, а також книга спогадів. А всі охочі, хто має якісь пам’ятки про Рахліна (програмки концертів, афіші тощо), можуть поповнити його музей.