Газ чи національні інтереси?

Маленька Болгарія обрала друге, одразу ж відкинувши газовий ультиматум Росії. Румунія пішла тим же шляхом. Більше того, президент цієї країни звільнив із посади міністра енергетики й організував  розслідування факту підписання ним угоди з росіянами.

– Уважно  переглянувши це кабальне соглашеніє (українською мовою такого документа не існує), хвилин двадцять із ручкою в руках, – каже народний депутат Андрій Шкіль, – Президент України також змінив би свою думку на полярно протилежну. Угода від 4 січня 2006 року є злочинною. У ній йдеться про  повернення України в геополітичну залежність від Росії.

На думку іншого народного обранця Володимира Яворівського, для нашої держави підготовлено пастку.  Усе зроблено для того, аби за кілька місяців Україна потрапила до боргової ями. Ось тоді Російська Федерація без єдиного вистрілу, що називається, голими руками прихопить національну газову транспортну систему. А це прямий шлях до втрати суверенітету.

– Подібний прорахунок українського керівництва завдав чи не найбільшого удару по вітчизняній економіці, – доводить один із найдосвідченіших  наших парламентаріїв Левко Лук’яненко. Вартість російського газу в бюджеті 2006 року закладено на рівні 50 доларів США за тисячу кубометрів. Тепер нам «пропонують» платити 95.  Це означає, що фінансування освітніх, соціальних та інших важливих програм доведеться скоротити. А ще через півроку вартість газу зросте до 230 доларів. Такий шлях, безумовно, веде до національної катастрофи.

Аби цього не сталося, бютівці вважають, що угоду, укладену 4 січня в Москві, треба негайно денонсувати. Вихід із ситуації – повернення до чинних контрактів про постачання блакитного палива з Росії до 1 січня 2010 року. Щоправда, не сказали, яким чином це можна зробити, та й чи взагалі Росія здатна вести перемовини на правовій основі.