За «Козла» відповісте

Темп столичного життя з кожним роком прискорюється. Поспішають всі і всюди – їдуть, мчать, обганяють, біжать, летять стрімголов – аж спотикаються. Та все одно не завжди встигають вчасно прийти, виконати, перевірити і, мало того, навіть поїсти. Це стосується й нашого брата журналіста.

Пригадую, колись на Хрещатику була чудова «забігайлівка» у кращому розумінні цього слова, де можна було купити за п’ять копійок смачнющого бублика з маком, за 10 – склянку гарячого молока. Обідом це не назвеш, але все ж кишки марш не грали. Багато хто пам’ятає тут же «Вареничну», недорогі кав’ярні, які були доступні пересічному киянину чи гостеві столиці. Невдовзі вони зникли, але натомість віднедавна насіялося у центрі міста та й на його околицях всіляких закладів громадського харчування на зразок тієї ж вареничної. Тут запропонують чудове меню: і салатик, і супчик, і пюре з котлетою, а на десерт – сік, каву, чай з різною випічкою. Одне слово, не гірше, ніж вдома. І головне, можна вибрати не вельми дорогу їдальню.

Та, на жаль, не скрізь так добре й смачно, як того хотілося. Департамент із захисту прав споживачів у Києві постійно тримає під контролем заклади громадського харчування і постійно знаходить недоліки у їхній роботі. Із перевірених 2005 року 412 підприємств у 407 (98%) виявлено порушення. Вони стосуються перш за все обману покупців (обрахунок, недовага чи недолив готової страви), продажу товарів, що не відповідають нормативним документам, відсутності достовірної та доступної інформації про страву й сировину, з якої вона виготовлена, порушення технології приготування та зберігання.

На лабораторні дослідження відібрали 510 зразків, з яких не відповідали нормам 102. І траплялися не лише недосолені борщі чи пересолені оселедці. Наприклад, салати, заправлені майонезом, стояли по дві доби, а тоді їх пропонували відвідувачам. У нинішньому році було тимчасово припинено діяльність 14 підприємств громадського харчування. До «чорного» списку потрапили кафе «Ямайка» (вул. Еспланадна), «Містер Снек» (вул. Городецького), «У лісі» (вул. Мілютенка), «Фараон» (вул. Чигоріна), «Люксор» (вул. Горлівська), «Брістоль» (вул. Мельникова), «Наталка» (вул. Ползунова), «Світ суші» (пр-т Глушкова), «Фонтан» (гідропарк), «Валентин-АС» (вул. Вокзальна), «Честер» (вул. Басейна), шашлична «Вогник» (вул. Шамрила), кафе СПД Слабошевської (вул. Бальзака). Тільки після усунення виявлених недоліків вони отримали дозвіл на поновлення діяльності.

Фахівцями департаменту перевірено якість товарів у закладах громадського харчування на 2 млн. 183 тис. грн. і на 114,1 тис. грн. забраковано та знято з реалізації.

На що найчастіше скаржаться відвідувачі кафе, ресторанів? На недолив, недовагу, обрахування. Так, у «Смачній картоплі» (метро «Театральна»), згідно з результатами перевірок, які провів Департамент із захисту прав споживачів і надав їх редакції, недоважували салати і собі до кишені таким чином поклали 10 грн., у ресторані «Корсар» (вул. Сагайдачного) недоливали алкогольні напої, у «Вареничній» (вул. Еспланадна) недоважували страви, а в кафе «Світ суші» (пр-т Глушкова) і недоливали, і недоважували. Нечистих на руку людей виявлено у ресторанах «Ханой» (вул. Січневого повстання), «Верховина» (пр-т Перемоги), кафе-барі «Яна» (вул. Щербакова). Є претензії до роботи кулінарних цехів ТЦ «Магелан» ТОВ «Край», такого ж цеху магазину «Фуршет», харчоблоку ліцею №167, кафе «Смак» (вул. Петрицького), «Рогань» (пр-т Оболонський), ресторану «Ярівці» (музей народної архітектури й побуту). В останньому подавали тушковану картоплю, рибну солянку, деруни із простроченим терміном придатності.
Якось я, аби на ходу перекусити, купила круасан із шоколадною начинкою. Доїла його до останньої крихти, а шоколаду так і не побачила.

У Києві є Український центр з проблем захисту прав споживачів. Нещодавно сюди запросили журналістів і показали та розказали, як нас усіх ошукують. Скажімо, ви замовили в кафе, згідно меню, борщ із м’ясом. Борщ як борщ (у кожної господині він по-своєму смачний), але замість 30 грамів м’яса виловили у тарілці 15. Відбивна навпаки ж була важча на 25 грамів, але насправді м’яса у ній менше на 25 грамів. Теж саме стосувалося ресторанної котлети по-київськи. А що вже казати про ковбасу, де замість м’яса – одні хрящі й сало, хоча ціна її ого-го!

На столі в лабораторії цього центру лежало дві пачки пельменів: російські (без сої), фірми «Мега» та козацькі з яловичиною, виготовлені у м. Вишневому. Які до них претензії?
– Співвідношення тіста та фаршу не відповідає нормі, – пояснив директор центру Сергій Гіренко. – Та й у окропі вони швидко розповзаються.

– Чому сюди потрапив напій «Лонгер»? – допитуюся.

– Бо це – суцільна хімія. Такий напій шкідливий для здоров’я. Може, завтра не заболить живіт від нього, але через кілька років наслідки стануть відчутними.

Доведеться виробникам світлого пива «Козел» (родом воно, виявляється, з Калуги) відповідати: на пляшці відсутня будь-яка інформація державною мовою.

Ситуація на ринку харчування не вельми втішна. Власне, і колись не дуже радував нас «совєцький общєпіт». І це при тому, що нині 52 – 54 відсотки киян снідають, обідають, а то й вечеряють у закладах громадського харчування.