Однак, що й казати, – нинішній Капрі та його корінні мешканці уже не ті, якими були на початку XX століття. Безумовно, не всі тут мають розкішні вілли чи палаци. Бо треба ж комусь усе те обслуговувати. Тож по дорозі до Природної Арки, вілли імператора Тіберія (про неї ще піде мова) я доволі довго з допомогою збільшувального об’єктиву відеокамери розглядав садиби пересічних капрійців. Немов ковдра з різнокольорових клаптиків розмістилися вони на 4-5 сотках на схилі гори. На крихітних городцях під...
