…А замість Снігуроньки Баба-Яга

Що за Новий рік без Діда Мороза та Снігуроньки? Аби Дід Мороз привітав вашу дитину вдома, доведеться викласти 80-100 гривень, а якщо побажаєте, щоб його супроводжувала онука-Снігуронька, то приплюсуйте ще сотню. А в самісіньку новорічну ніч ця послуга коштуватиме вже вдвічі, а то й утричі дорожче.

У свята люди не скупляться, але чекають і відповідного сервісу. Проте трапляються випадки, коли найголовніший персонаж новорічної ночі нехтує своїми обов’язками веселити, чарувати і дарувати святковий настрій. Тоді вже треба виявити неабияку фантазію, щоб якось вийти з незручної ситуації.

Ось яка історія трапилася торік у дитсадку одного з приміських сіл. Дітки чекали на приїзд Діда Мороза та Снігуроньку зі столиці. За півгодини до початку дитячого ранку стало зрозуміло, що дідусь із онучкою не приїдуть. Сценарій довелося переробляти на ходу. Бороду, валянки та кожуха приміряли одній із виховательок, а замість Снігуроньки перед малечею з’явилася Баба-Яга, яка, щоправда, нагадувала няньку тьотю Валю. Злу бабусю буцімто Дід Мороз перевиховав і вона стала доброю його помічницею. Фантазії вистачило у виховательки і няні, аби діти не помітили підміни. А дорослі повеселилися від душі, бо знали, хто насправді ховається під масками. Цього року тут уже Діда Мороза не наймали, провели свято самотужки.

Біля головної ялинки на майдані Незалежності спритні фотографи спокійно погуляти не дають, знай хапають за рукава, пропонують «фото за 5 хвилин» із Дідом Морозом, Телепузиком або клоуном. Послуга коштує близько 20 гривень. Але й тут вам можуть зіпсувати настрій. Днями я мала ось який клопіт. Діти сфотографувалися біля ялинки з Дідом Морозом та Снігуронькою. Фотограф, дядечко середніх літ, узяв з нас 15 гривень і сказав: «За півгодини картку принесу на це саме місце».

Ми мерзли довгенько, уже й звечоріло, але він не з’являвся. Тоді діти запропонували шукати не дядька з фотоапаратом, а «наших» Діда Мороза та Снігуроньку. Це виявилося нелегкою справою, бо їх на Майдані десятки. Люд із подивом спостерігав, як двоє переляканих дітей заглядають в обличчя кожного Діда Мороза і сперечаються: «Це не він! Наш в окулярах був! Це не той! У нашого кожух був довгий і спереду позолочений, а в цього куценький». Менший син уже майже не плакав, та старший радісно вигукнув: «Ось наша Снігуронька!» і схопив за рукава тендітну дівчину в білому кожушку, яка довго не могла второпати, що від неї хочуть. «А, то ви Дмитровича шукаєте? Ходімо». Вона повела нас аж до центрального універмагу, де біля стенду з фото замість Дмитровича стояв якийсь хлопець. Фотографію нам віддали, але настрій від того не поліпшився. Добре, що такі випадки все-таки трапляються не часто.