Киян не дивують сенсації
Якби вибори відбулися тепер, то у Києві найбільше голосів здобув би Блок Юлії Тимошенко, а міським головою став би Олександр Омельченко. Такі результати соцопитування півтори тисячі киян, що його 12–20 грудня провів фонд «Демократичні ініціативи» (похибка не перевищує 2,3%).
Уподобання столиці
Тривідсотковий бар’єр у столиці України подолали б: БЮТ – 29,9 відсотка, «Наша Україна» – 14,7, Партія регіонів – 8,1, СПУ – 8, блок Литвина – 5,7 відсотка. Серед тих, хто планує голосувати, та не визначилися з вибором – 20 відсотків.
23 відсотки киян ще не знають, за кого голосуватимуть на виборах мера. 24,2 відсотка хочуть віддати голоси Олександрові Омельченку, 14,5 – Віталію Кличку, 13,1 – Леоніду Черновецькому, 11,3 – Миколі Томенку.
Кияни здебільшого позитивно оцінюють діяльність нинішнього міського голови – 41%, «як позитивно, так і негативно» – 36%, негативно – 23%. Більшість респондентів хотіли б бачити майбутнього мера чесним, з досвідом господарської діяльності, здатним навести лад у місті.
Серед політиків мешканці столиці найбільше довіряють Юлії Тимошенко, Вікторові Ющенку та Олександрові Морозу. Найменше – Леоніду Кучмі, Наталі Вітренко, Віктору Януковичу, Леоніду Кравчуку і Петрові Симоненку. Кияни також не довіряють судам, прокуратурі, парламенту, міліції, більше покладаються на церкву, армію, українські й західні ЗМІ. А от до російських ЗМІ у столиці довіри немає.
За віросповіданням більшість киян належать до УПЦ Київського патріархату (26%) й до УПЦ Московського патріархату (15%). Невіруючих – майже 20 відсотків.
Людьми з середнім достатком себе вважають 54 відсотки киян (в Україні таких 43%), до вище середнього – 5 відсотків (в Україні – 3%).
Падіння рейтингу Віталія Кличка (під час попереднього опитування боксер майже наздоганяв Олександра Омельченка) науковий керівник «Демініціатив» Ірина Бекешкіна пояснила так: «Коли Кличко заявив про можливість балотування на посаду мера – це була сенсація, свіжа неочікувана новина. Нині ж його рейтинг пішов донизу». На думку Бекешкіної, рішення «Народного союзу «Наша Україна» підтримати кандидатуру Олександра Омельченка позитивно вплине на рейтинг президентської партії у столиці.
Утім, від киян можна чекати несподіванок. Столиця завжди за електоральними симпатіями відрізнялася від західної, східної і навіть центральної України. «Київ – місто найуспішніше в Україні, а тому багато в чому парадоксальне. Ставлення до нього дуже ревниве навіть у «помаранчевих» регіонів, – каже Ірина Бекешкіна. – Соціологи завжди вважали, що заможні безтурботні кияни найменше схильні до активних масових протестів. Але торік на Майдан, за нашими опитуваннями, вийшло понад 40 відсотків киян». Бекешкіна пояснює таку поведінку тим, що кияни – демократичні, мають ринкові погляди, більш вільні.
У регіонах – вибір інший
А ось соціологів з центру «Социс», які 14 – 19 грудня провели опитування двох тисяч жителів вісімнадцяти областей України (похибка – 2,2%), здивувало те, що в цьому місяці на 15 відсотків зросла кількість громадян, які збираються йти голосувати (загалом 82%). Попри це, що ближче до виборів, то зростає кількість тих, хто ще не знає, за кого віддати свій голос (якщо у листопаді таких було 14,5 відсотка, то в грудні – 26). Як зазначає директор «Соцису» Микола Чурилов, цього місяця знизилися рейтинги усіх політичних сил (найістотніше блоку Литвина), крім «Нашої України». Втім, Партія регіонів зберігає лідерство – 22,3 відсотка (у листопаді – 23,9%). «Наша Україна» на чотири відсотки зміцнила позиції після блокування й нині має 16,1%. Далі йде БЮТ – 11 відсотків, тобто на п’ять менше, ніж у листопаді. Соціалісти втратили три відсотки і нині володіють 4,8%. Стільки ж мають комуністи, втративши з листопада один відсоток. Нижче прохідного бар’єра «впала» Народна партія Литвина – 2,6 відсотка, хоч у листопаді вона мала 5,6% (стільки ж, як комуністи). Далі – партія «Віче» Богословської (2%), ПСПУ Вітренко (1,6%), Блок «Пора – ПРП» (1,5), Блок «Не так!» Кравчука (1,1), Блок Плюща – Костенка (0,5), Партія зелених (0,3), ППСУ Зінченка (0,1). Інші партії і блоки, які нині заявили про участь у виборах, на час соцопитування не було внесено до анкети.