У світі вони–політв’язні, у нас–злочинці
Уже який рік день народження Великого Кобзаря асоціюється зі свавіллям учорашньої української влади. 9 березня 2001-го вона спровокувала протистояння між мітингувальниками та правоохоронцями. Як результат, дев’ятнадцятеро лідерів і активістів УНА-УНСО опинилися за ґратами. Судили їх за кримінальними статтями. Хоча жодних злочинів унсовці не скоювали. Але на нарах відсиділи по 2-4 роки. Просто так. На всяк випадок. Тодішня влада перестрахувалася.
До речі, їй надто запопадливо підігравала Генпрокуратура. Її представник мріяв засадити молодих українських патріотів на 10 років. Суд виявив певну глухуватість до побажань пана Кузовкіна. Але й справедливе рішення не ухвалив. Побоявся.
Першим на антизаконні події в нашій державі відреагував Старий Світ. Парламентська Асамблея Ради Європи унсовців однозначно визнала політичними в’язнями. Пізніше у Львові схожу думку висловив і нинішній Президент України Віктор Ющенко. Він наголосив, що політв’язнів слід реабілітувати. Проте в сучасній Україні слова, на жаль, нерідко розходяться з ділом.
– Наша держава – країна парадоксів, – обурюється син легендарного командира УПА Романа Шухевича, політв’язень сталінських часів, голова УНА Юрій Шухевич. – Хлопці, котрі своїм протестним ходом наблизили жовтогарячу революцію, стали, по суті, її предтечею, ще й досі вважаються… кримінальними злочинцями. Насправді ж вони – герої, бо причетні до повалення ненависного для українського народу режиму Кучми. Натомість приголублено тих, хто творив злочини. А вони ж бо мали зайняти тюремні камери…
– У своєму розпорядженні маємо чимало неспростовних доказів, що перед подіями 9 березня 2001 року наші союзники по акції «Україна без Кучми!» уклали угоду з Банковою. Своїм договором вони санкціонували провокацію. А всю вину вирішили перекласти на патріотично налаштовану організацію, – каже заступник голови УНА, він же політв’язень Микола Карп’юк.
Нині достеменно відомо, що Георгія Гонгадзе вбив режим, виплеканий попередником пана Ющенка. Кучмізм знищив і… Тараса Процюка.
– У далекому Іраку журналіст поплатився життям за відеокасету, що її відзняв в Україні під час бурхливих подій 9 березня, – стверджує голова виконавчого комітету УНА Руслан Зайченко. – На плівці зафіксовано провокаторські дії у виконанні переодягнутих у цивільне вбрання міліціонерів. У своїх же хлопців, одягнутих в уніформу, вони з особливим «артистизмом» жбурляли каміння, цеглини тощо. За зняті одкровення Тарасові не давали спокійно працювати в Україні. Тож змушений був кращої долі шукати на війні в Іраку…
Цинізм вітчизняного політикуму – безмежний. У приватних розмовах майже всі висловлюють одностайність: унсовці – політв’язні. Їх треба негайно реабілітувати. Он і два законопроекти «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні» до Верховної Ради вже давненько подано.
Як заявив член проводу УНА, голова Київської міської організації Ігор Мазур-Тополя, унсовці йдуть на вибори. У блоці з Українською консервативною партією. Через «кримінальне» минуле лідери УНА не можуть балотуватися до Верховної Ради. Проте в їхніх рядах достатньо гідних молодих патріотів, котрим до снаги поборотися за депутатський мандат.
Ну, а незаконно засуджені з нетерпінням чекають на позитивне рішення Європейського суду. Відповідачем виступає держава Україна, за яку вони борються й мріють побачити її потужною і міцною, і де панує закон.