Гроші за ядерні кладовища
Як відомо, Президент України висловився за побудову в Чорнобильській зоні заводу для переробки і зберігання ядерних відходів. Зараз відходи з українських атомних електростанцій вивозять до Росії, за що Україна платить до 80 мільйонів доларів щороку.
Енергетики-ядерники вважають пропозицію Ющенка передчасною. Але Україні потрібне сховище для палива, відпрацьованого її ж станціями.
«Нині лише законодавство Російської Федерації дозволяє зберігати на своїй території ядерні відходи зі всього світу», – каже міжнародний експерт з питань екобезпеки Сергій Ярмаш. Свого часу він вивчав досвід сусідньої Румунії, яка теж планувала розмістити ядерний цвинтар на своїй території. Саме росіяни, серед 50 країн у світі, що мають на своїй території такі об’єкти, створили найкращі умови для їх зберігання. Тому й навіть МАГАТЕ, яке завжи виступало лише за 100-відсоткові гарантії безпеки таких об’єктів, прихильно поставилося до російського проекту.
2001 року Держдума Росії ухвалила спеціальний закон, згідно з яким до 2011 року росіяни зможуть отримати 20 мільярдів доларів. Американці вже будують величезне сховище за державний кошт.
– Україна, якщо б створила хоча б один із таких об’єктів, звісно, за належних умов безпеки, могла б розраховувати на кілька мільярдів «зелених». Невже вони були б зайвими вітчизняному бюджету? – каже Сергій Ярмаш.
Після розпаду Варшавського Пакту багатьом країнам, що входили колись до складу СРСР, стало неймовірно дорого і технологічно складно розміщувати на своїй території накопичений за багато років атомний арсенал. Намагаючись позбутися ядерних боєголовок, нерідко за допомогою Європейського співтовариства з атомної енергетики «Євратом», вони безплатно здавали тонни небезпечних радіоактивних матеріалів.
На покинутих полігонах ядерних випробувань, таких як головний полігон СРСР – Семипалатинськ, що в Казахстані, котрий буквально завалений 230000 тоннами ядерних відходів, – очищення може обійтися приблизно в 1 млрд. доларів США.
– Однак, «очищатися» казахи, маючи величезні пустельні райони, не збираються, – каже пан Ярмаш. – Адже в Європі за 200 барелей відходів дають 3000-5000 доларів США. Росіяни, які нещодавно отримали від литовців 34 тонни плутонію, пішли іншим шляхом. Маючи відповідних спеціалістів, вони створили технологію, яка дає змогу виробляти на цьому паливо для спеціалізованих електростанцій.
Отже, з Росією світові не складно порозумітися. 1998 року домовилися про продовження термінів збереження продуктів розщеплення в Східному Сибіру з болгарської атомної станції (Козлодуй), побудованої ще за радянських часів. Росія також приймає на збереження відходи зі Словаччини, Угорщини, Чехії і Литви. Розподіл відходів був частиною стандартних контрактів із будівництва радянських реакторів за кордоном. Але відправлення відходів до Росії часто вимагає дозволу інших країн, таких як Молдова, Україна і Румунія. На думку екологів, країни, які лише є транзитними для такого вантажу, також підпадають під випромінення.