Крок необдуманий чи продуманий?

Протестні акції біля посольства Російської Федерації, схоже, стають уже традиційними. Ось і минулими вихідними біля головного входу до амбасади РФ було людно. Цього разу ініціатором пікетування стала Партія соціального захисту. Вимоги мітингувальників були звичними: не допустити кількаразового підвищення цін на газ, бо це призведе до погіршення економічного стану країни, а отже, й позначиться на статках пересічних громадян.

Проте була й певна новація. Апелюючи до уряду Російської Федерації, люди з транспарантами та гаслами наголошували: «Те, що добре для «Газпрому», – погано для мільйонів росіян». Розшифровка цієї тези досить проста. Усі добре знають, що на неозорих теренах сусідньої (ледь не вихопилось «братньої») країни проживають мільйони етнічних українців. Але не менше і росіян, чиї родичі мешкають в Україні…

Розв’язуючи політичні проблеми методом економічного пресингу, навряд чи російське керівництво брало до уваги один дуже важливий чинник – людський.

Говорить учасниця мітингу, ветеран праці Лариса Сомова (за походженням росіянка): «В Україні живу вже близько тридцяти років. Діти й онуки живуть у Росії. Як почули про газову кризу, ледь не кожного дня телефонують: «Переїжджай до нас, бо взимку замерзнеш». Я не можу повірити, що Росія здатна піти на такий необдуманий крок».

Крок якраз дуже продуманий: нагнути Україну, а то й поставити її на коліна.

Учасники мітингу ухвалили резолюцію, де, зокрема, є звернення «До співвітчизників, що живуть у Росії, до росіян, у яких родичі живуть в Україні, до всіх росіян, котрим не байдужа доля простих громадян України». Коли найвищим посадовцям двох країн домовитися не вдається, настає черга народної дипломатії.