Звичайні подарунки для особливих дітей
Це кляте слово «інваліди»
Звучить, неначе «неліквіди».
Так Бог вказівки не давав,
Щоб нас вже хтось ліквідував…
Так охарактеризував становище інвалідів в Україні у своєму вірші «Я слово честі вам даю!» Олександр Пастушенко. Щоправда, Олександру, як і дев’ятнадцятьом іншим молодим людям, хворим на ДЦП, поталанило. Адже сім’ї людей, прикутих до інвалідних візків, об’єдналися у Київську міську громадську організацію інвалідів – благодійний фонд «Особлива дитина», аби поліпшити медичну реабілітацію та соціальну адаптацію.
На жаль, молоді люди, хворі на ДЦП, перебувають у інформаційному вакуумі: вони позбавлені можливості спілкуватися, зав’язувати дружні стосунки зі здоровими однолітками та набувати практичного досвіду у вирішенні соціальних питань. Їх зайнятість зводиться до постійного перебування у приміщенні, спілкування зі знервованими матерями та виконання посильних індивідуальних завдань. Незважаючи на це, хворі прагнуть до перебування у колективі, мають схильність до тих чи тих видів творчої діяльності, а тому треба виявляти та розвивати їхні здібності, надаючи змогу спілкуватися зі здоровими однолітками.
Саме фонд «Особлива дитина» разом з Молодіжною громадською організацією «Молодіжний жіночий центр «Особистість» за сприяння Головного управління у справах сім’ї, дітей та молоді КМДА зреалізували проект «Особлива дитина», що спрямований на соціальну адаптацію молодих людей з особливими потребами.
– Почалося все із семінару в Києві «Особливі потреби особливої людини», – розповідає голова МГО «Особистість» Надія Левицька. – Після цього у Ботанічному саду було проведено лекцію-практикум «Домашня оранжерея» (інвалідам дали рослини додому, щоб вони їх виростили). Також студенти київських вищих навчальних закладів (Київського медичного коледжу, Національного медичного університету імені О.Богомольця та Національного університету імені Т.Шевченка) в рамках домашніх майстер-класів «Природа і ми» відвідували інвалідів удома.
Потім зробили виставку-обмін рослинами «Дякую тобі» та організували етнографічну експедицію «Народні звичаї та традиції» до Переяслав-Хмельницького. У центрі дитячої творчості «Мозаїка» діти займалися ліпленням, а також спробували їздити на коні з приватної конюшні, що на Трухановому острові. У Білій Церкві інваліди малювали в парку. А от свої письменницькі таланти вони змогли реалізувати в інформаційному листку «Життя – це віра, надія, любов». І хоча інваліди мають можливість продати свої твори на виставці-продажу, однак дехто з них не поспішає цього робити. Так, Павло Черненко навідріз відмовився продавати свою картину.
Чи не найбільші враження від відвідування Почаївської лаври. Адже прожити два дні у цьому святому місці – неабияка наснага для духовного розвитку людей з обмеженими можливостями. А студенти Національного університету імені Шевченка зібрали близько 6 тисяч гривень на подарунки інвалідам – мобільні телефони, стартові пакети тощо.
У подальшому проект «Особлива дитина» планують вивести з міського на загальнодержавний рівень.