Не завжди торги доречні

Останнім часом земельні торги чи аукціони стали популярними. І це добре, бо забезпечується конкурентність, прозорість операцій, поповнюється столичний бюджет. Але Антимонопольний комітет України вважає, що не всі земельно-правові відносини в Києві відповідають законодавству.

Голова Антимонопольного комітету (АМКУ) Олексій Костусєв під час чергового засідання вказав на деякі ухвали Київради, які члени комітету вважають неправомірними і такими, що сприяють монополізму та придушують конкуренцію. Начальник відділу розгляду справ АМКУ Наталія Ничипоренко зазначила, що деякі рішення можуть призвести до порушень конкурентного законодавства. Наприклад, випадки, коли знімаються земельні ділянки з торгів без пояснення та надаються без проведення аукціону чи конкурсу у випадку визнання земельних торгів такими, що не відбулися.

Невдоволений комітет, зокрема і тим, що  ініціатор торгів має право готувати та передавати на розгляд Київради проекти рішень щодо продажу земельної ділянки одному учаснику, якщо конкурс оголошується таким, що не відбувся через недостатню кількість конкурентних пропозицій. Не до вподоби й те, що Київрада зобов’язує переможців земельних торгів та конкурсів сплачувати пайові внески на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста: мовляв, це може негативно вплинути на розвиток конкуренції. Тож Київраді передано рекомендації з усунення недоліків, котрі вона повинна розглянути впродовж десяти днів.

Думку столичної влади з цього приводу висловив заступник начальника Головного управління земельних ресурсів КМДА Андрій Тарнопольський. Він зазначив, що чимало рекомендацій – недоцільні. «Складається таке враження, що члени Антимонопольного комітету, роблячи нам зауваження, не консультувалися з фахівцями земельно-правових відносин. У столиці є непривабливі місцини, які вже протягом двох років ніхто не хоче купувати. То про які ж тоді торги чи аукціони можна говорити, про яку конкуренцію?! Постає запитання: що ж вигідно територіальній громаді в такому випадку – продавати на аукціонах чи пристати на пропозицію якогось одного покупця, який бажає цю ділянку придбати і пропонує за неї нормальну ціну? Візьмімо звалище у селищі Пироговому. Там земельну ділянку продали не на конкурентних засадах, бо охочих конкурувати просто не було. Але з’явився покупець, який запропонував її викупити під будівництво сміттєсортувальної станції. То що, потрібно було йому відмовити і проводити торги, на які, крім нього, ніхто не прийшов би? Знімати ділянку під час проведення торгів без оголошення причини не заборонено законом. А що ж робити тоді, коли торги гальмуються чи пахне змовою? Продавати за низькою ціною ділянку негайно чи наполягати на її продажу за ринковою ціною, але наступного разу? Щодо пайових внесків, то вони не мають жодного стосунку до земельно-правових відносин. Пайові внески на розвиток соціальної та інженерно-транспортної мережі – це ті гроші, котрі відраховуються при будівництві нових об’єктів на реконструкцію та утримання інженерних мереж. До того ж їх сплачують уже після того, як земельна ділянка переходить у власність покупця».

Представникам Київради все ж доведеться викласти у письмовому вигляді свої пояснення щодо згоди чи неприйняття запропонованих Антимонопольним комітетом рекомендацій.