Сезон визначили… революційно

Київський академічний Молодий театр свого часу першим відгукнувся на потреби учасників Помаранчевої революції, відкривши двері людям з Майдану. Відтоді минуло більше року, а Молодий театр вже у відремонтованому приміщенні знову, 10 грудня розпочав новий сезон останньою прем’єрною виставою «В моїм завершенні початок мій» за п’єсою Ф. Шіллера «Марія Стюарт».

Режисер вистави Станіслав Мойсеїв переніс героїв класичної п’єси, темою якої є боротьба за владу, кохання і ненависть, жорстокість і політика, у видовищно-політичні апартаменти, адаптовані до українських реалій сучасності. Саме тому художнє вирішення вистави – як малюнки-плакати у стилі графіті, що зображають і нову владу в образі Віктора Ющенка, і нинішню «опозицію» – Віктора Януковича. І дві великих та сильних жінки – Марія Стюарт (у ролі – Римма Зюбіна) та Єлизавета (у ролі – Лідія Жук), у боротьбі яких на кону – влада, вдягнені у вишукане, епатажне та розкішне вбрання в синьо-білих та помаранчевих кольорах (художник костюмів – Олена Богатирьова). Також у сценічному просторі – предмети, такі близькі до минулих подій, саме тому однією зі знахідок є своєрідна гра із пластиковими пляшками з-під пива.

У виставі постають філософські, соціальні й політичні проблеми української сучасності. За допомогою сценічних героїв, майстерно створених акторами, режисер Мойсеєв, переставляючи їх, мов шахові фігури, намагається з’ясувати, що є влада, а що – опозиція, і які засоби можливі в боротьбі за владу, а також як «працює» мораль у цій складній боротьбі. Хоча іноді здається, що режисерська концепція не достатньо виправдовує сценічне вирішення. Хочеться, аби актори більше «гралися» на перетині цих далеких, проте таких схожих часово-просторових реалій.

І, звичайно, не можна не відзначити історико-політичну й водночас особистісно-зворушливу гостроту конфліктів. Адже кожна із цих видатних жінок перебуває на межі – життя і смерті, кохання і жорстокості, тяжких та гнітючих сумнівів і категоричних, й іноді непоправних рішень. А ще у виставі яскраво проступає театральність, видовищність і певна сценічна манірність цих образів. Адже кожна людина влади у цій сценічній історії є великим актором. І назва вистави «В моїм завершенні початок мій» символічна не лише для героїні вистави, а й своєрідним пророцтвом для нашої молодої, але вже досвідченої та самобутньої держави.