Розбігаються з інтернатів у підвали

Хоч як прикро, а кількість маленьких сиріт, безпритульних та бездоглядних дітей в Україні не зменшується. І хоч ухвалюють на найвищому рівні закони, постанови, підписують укази, які мали б це розв’язати, проблема залишається актуальною.

Ось і нещодавно у Києві відбулася Всеукраїнська нарада «З любов’ю та турботою до дітей». У ній взяли участь Президент України Віктор Ющенко, віце-прем’єр-міністр В’ячеслав Кириленко, міністр у справах сім’ї, молоді та спорту Юрій Павленко, народні депутати, голови обласних держадміністрацій, особи, уповноважені безпосередньо здійснювати соціальний захист дітей. А також батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу та прийомні батьки. Власне, це вже не перше зібрання, на якому обговорювали проблему соціального захисту дітей, яким змалку повісили на шию ярличок «сирота» (либонь, щоб не загубили). У липні президент видав Указ «Про першочергові заходи щодо захисту прав дітей», відповідно до якого було розроблено нормативно-правові акти та документи на виконання цього указу. Кабмін видав кілька постанов: про створення банку даних про малолітніх сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; про затвердження положення про соціальний гуртожиток і центр матері й дитини. З’явилася навіть державна програма подолання цього ганебного явища, яка розрахована на чотири роки.

Насправді ж нині вулиці, підвали заповнені бездоглядними, занедбаними хлопчиками та дівчатками, які замість того, щоб вчитися у школі, вештаються без опіки, без сім’ї та будь-якого прихистку. За статистикою, 75 відсотків дітей вулиці – вихованці шкіл-інтернатів. Лише цього року з такого казенного дому утекло 1016 школярів. Їх ловлять, повертають назад, та втікачі не вгамовуються.

Для всякої реформи потрібне фінансове забезпечення. Цьогоріч із бюджету держави виділили для сиріт 70 млн. грн., а з наступного передбачено ще більше – 120 млн. грн. Та навіть найбільші кошти не замінять дитині маму й тата, бо їхніх тепла, ласки, ніжності не купиш ні за які гроші. Тож усі заходи, спрямовані на облаштування будинків сімейного типу, як ніколи актуальні й невідкладні.