У сиротинець чи до рідного дому?

Діти втікають із шкіл-інтернатів не від доброї волі. Адже почасти їм там – як у казармі, де на кожнім кроці табу: не ходи туди, не роби так, не смій так говорити і навіть думати. Тож зрозуміло, чому вони біжать світ за очі.

Юрій Павленко, міністр у справах сім’ї, молоді та спорту, вважає, що і надалі варто поширювати практику розукрупнення шкіл-інтернатів і створювати будинки сімейного типу, де виховувалося б не більше 50 дітей. Вони мають відчувати тепло такої домівки, вчитися допомагати у всьому старшим, ходити до звичайних шкіл.

В Україні є чимало батьків, які хочуть усиновити дітей, від яких відмовилася рідна ненька чи які залишилися під опікою бабусі або дідуся. До кінця року передбачено створити 28 будинків сімейного типу і 40 прийомних сімей. Така форма виховання має великі переваги перед інтернатівською. Але ентузіастам доводиться оббивати пороги чиновників у багатьох інстанціях. Так, сім’я Максименків у Цюрупинському районі на Херсонщині облаштувала дітей у непристосованому приміщенні. Трапляються випадки, коли від’єднують енергопостачання від таких осель.

З держбюджету на одну дитину передбачено щомісячне фінансування у розмірі двох прожиткових мінімумів і 300 гривень – на зарплату прийомним батькам. У Київській області, де проводять експеримент із реформування інтернатів у сімейні будинки, з наступного року працюватимуть за принципом «гроші ходять за дитиною».