А Русанівські сади вони й не помітили?
Перед тим, як розповісти про події на Русанівських садах минулої неділі, хочу повернутися до сесії Київради, що відбулася 17 листопада. Один із пунктів її порядку денного було сформульовано так: «Про затвердження детального плану території будівництва житлового комплексу з об’єктами торговельного і соціально-побутового призначення на вул. Степана Сагайдака, 101 у Дніпровському районі».
За цією адресою на території Русанівських садів розташовано завод силікатної цегли, і депутати обговорювали надзвичайно важливе питання – винесення екологічно шкідливого підприємства за межі міста. Зрозуміло, ніхто не заперечував, і «за» проголосували всі 65 присутні. Але…
Оце «але» може перерости у великий скандал. Адже, судячи з усього, хтось свідомо ввів в оману депутатів Київради. На це під час засідання звернув увагу єдиний із них – Даніель Карабаєв, який зазначив, що територія заводу займає 20 га, а під будівництво виділяється 90: «Решта 70 гектарів – це Русанівські сади, приватна забудова. Землю приватизовано!» Після цього в сесійному залі пролунала думка, що тоді слід розробити детальний план території, що інвестор має або побудувати дачу кожному, або звести тут престижні квартири, або сплатити кошти власникам.
Однак, з усього видно, тих власників це не заспокоїло і 11 грудня вони зібралися на мітинг. Біля станції метро «Лівобережна» на зупинці маршрутки вишукалася величезна черга. Диспетчери навіть знімали машини з інших маршрутів, аби перевезти всіх на 15-у лінію Русанівських садів. Далі мікроавтобуси проїхати не могли навіть за бажанням, оскільки дорогу перекрили люди і автомобілі. Зібралося не менш як тисяча людей. Всі знервовані. Охоче ставлять свої підписи під зверненням до міського голови з проханням «втрутитися і зупинити свавілля на Русанівських садах щодо мене та моїх сусідів, де ми маємо приватизовану землю та будинки». Усім пояснюють: для того, щоб Київрада розглянула це питання, треба зібрати не менш як 1 тисячу підписів.
– Сесія ухвалила чудове рішення про винесення за межі міста силікатного заводу, але ж до плану території чомусь включили приватизовані землі, – зазначив заступник голови ініціативної групи з порятунку Русанівських садів Олександр Уваров. – Ми вірили і віримо нашій владі, депутатам, міському голові. І сподіваємося, що вони знайдуть мужність скасувати своє помилкове рішення і врахують громадську думку. Ми підготували задля цього проект рішення сесії Київради. У ньому зокрема зазначено: «Під час розробки детального плану території Дніпровського району забезпечити надання масиву «Русанівські сади» статусу котеджного містечка, встановити та закріпити його межі». Попросимо поіменного голосування депутатів. І подивимося, як кожен проголосує. Від цього залежатиме наше ставлення до них під час наступних виборів – хто голосуватиме проти цього рішення, не отримає підтримки виборців. Ми пікетуватимемо Київраду під час її засідання, і готові скандувати «Молодці!» у разі прийнятного для нас рішення.
– Яка позиція райради щодо цієї ситуації? – запитав я депутата Дніпровської райради Олександра Семенченка.
– Позиція райради негативна, – відповів Олександр Іванович. – Я вважаю, ще це – чергова провокація, яка під вибори збурює людей. Хтось свідомо запускає чутки про те, що в жителів Русанівських садів відбиратимуть приватизовану землю. Навіть у судовому порядку це зробити неможливо.
Байдужих на мітингу не було. Охочих виступити перед телекамерами також. Переважно говорили про порушення прав людини і неприпустимість вирішувати питання таким чином. Адже та сама Київрада затвердила правила, за якими перед будь-яким будівництвом обов’язково має відбутися громадське обговорення проекту і згода на це жителів. І ось тепер ці правила порушують. Згоду на переселення силікатного заводу мешканці садів кілька місяців тому дали. Але ж тоді ніхто не згадував про дачі!
– Ми не дозволимо ніякого будівництва! – сказала місцева мешканка Лариса Ділова. – Кістьми ляжемо! Свого часу ми отримали Русанівські сади цілісним масивом. Він має залишитися таким самим. Адже це – легені Києва, і ми не дозволимо перетворити його на кам’яні джунглі.