13 грудня 2005 року, вiвторок №233 (17644) останнiй номер RSS
Головна КИЇВ ГРОМАДА ПОДРОБИЦІ ГІСТЬ "ЯСК" КРИМІНАЛ СПОРТ ДОБРИВЕЧІР

 ГРОМАДА
13.12.2005

Особистий бойкот?
Як зруйнувати схеми тіньового виробництва?

Маючи певну довіру до галасливої реклами, домогосподарка Людмила Іванівна, спокусившись на дешеву ціну, придбала засіб для миття посуду. Серед численних пропозицій вибрала саме цей, бо засіб мав, на перший погляд, чимало переваг: був антибактеріальний та ще й при використанні пом’якшував шкіру рук. До того ж на чільному місці етикетки – скромний бренд солідної фірми, яка гарантувала якість.

Однак, як завше буває, лише вдома уважніше роздивилася товар. І з’ясувалося...

Одне слово, це, на думку покупця, була підробка. Хоча і вельми вдала. Чи, точніше, хитра. Бо, скажімо, з інструкцією, яка пояснювала, як використовувати «концентрований, піноутворюючий, що миє до блиску», засіб, можна було ознайомитися... лише спорожнивши пляшечку. Тобто після повного використання засобу. Надрукована на зворотньому боці етикетки, пояснювальна записка, окрім інструкції, яку неможливо прочитати через непрозору рідину, містила ще й «дані» про виробника, але окрім того, що миючий засіб виготовлено в Одесі, точнішої адреси чомусь не вказувалося. Контактні телефони виявилися звичайним набором цифр.

Але найбільше домогосподарка була розчарована якістю миючої рідини, яка «не брала» жир чи накип, не пінилася. Та й запах її дещо нагадував якусь екзотичну отруту, а не засіб, яким миють посуд.

Звичайно, нічого нового в цій історії нема. Хіба мало нині всілякого мотлоху на прилавках. Питання в тому, чому цього мотлоху не меншає?

Із цим і пішла жінка до продавця. У кіоску її уважно вислухали, але повернути гроші відмовилися. Мовляв, а ким доведено, що цей миючий засіб підроблений? Більше того, п.1 ст.14 закону «Про захист прав споживачів» справді в разі виявлення недоліків чи фальсифікації товару захищає права, але – протягом дії гарантійного строку. Уважне вивчення етикетки не допомогло з’ясувати, на які гарантійні строки можна розраховувати. Добре «підкований» продавець псевдотовару пояснив: якщо навіть такі посилання є, то, відповідно до того-таки закону, покупець має право «безплатного усунення недоліків», але який точний обсяг недоліків, скажімо, у цьому разі, за який час їх можна усунути, невідомо.

Здавалося, краще не псувати нерви, а просто отримати компенсацію за брак чи підробку та на цьому покінчити з неправильними клопотами. Але з’ясувалося, що, за такого підходу, клопоти лише починаються.

По-перше, що таке «компенсація»? Це – гроші. А хто має їх сплачувати? Продавець, який взяв до реалізації товар?

– Ні, ми платити не будемо! – рішуче почула Людмила Іванівна.

– А хто? – спробувала наполягати покупець.

Справді – хто, якщо виробник сховався «десь у Одесі» за набором цифр, а товар надійшов до реалізатора через посередницьку фірму, яка хутко зникла, ледь за фальсифікат отримала оплату?

По-друге, не вдалося реалізувати і «право» споживача на заміну неякісного товару на якісний «аналогічної марки». Аналогів миючому засобу незрозумілого походження просто не було. Не вдалося замінити «блискучий» засіб на виріб іншої марки з перерахуванням ціни реалізації, а «в розрізі» компенсування моральної шкоди продавці згодні були говорити лише у суді, де виграти процес, як зрозуміла домогосподарка, шансів вона майже не має.

То де правда? Якщо дослідити це риторичне запитання з погляду чинного законодавства, картина така. Щороку мільйони наших споживачів мають справу з неякісною продукцією. Причому вона надходить, як правило, не з-за кордону, а є витвором суто «вітчизняного виробника». Вивчаючи зворотній бік історії з фальшивою миючою рідиною, дивуєшся: скільки іноді винахідливості демонструють такі «виробники», аби обдурити громадянина, а з ним і державу, бо за «лівий» товар не платять ані обов’язкових відрахувань, ані, звичайно, податків. Чи ж не резонно спрямувати ці зусилля на поліпшення якості виробів?

Дивує й інше. Навіть визнання Європою нашої економіки ринковою не послаблює позицій фальсифікаторів. Навпаки, вони хутко шукають нові, більш вдалі «схеми» того, як обійти закон. Та як сказала знайома домогосподарка, навчена колізіями навколо підробленого миючого засобу, тепер вона тричі вивчить етикетку на товарі, перш ніж сплатити за нього гроші. Тобто вона оголосила своєрідний бойкот фальсифікаторам. Напрошується висновок: такий бойкот має оголосити кожен з нас.

Леонід Самойленко


13.12.2005   Кіностудії також плачуть.


13.12.2005   На вибори поведе чемпіон. Із Віталієм Кличком на чолі




Статтi


Номери газети


Вакансiї


Контакти


Питання






© Вільна група "Як справи - Київ".

У разi використання матерiалiв сайту,
посилання на "Як справи - Київ" обов'язкове.