13 грудня 2005 року, вiвторок №233 (17644) останнiй номер RSS
Головна КИЇВ ГРОМАДА ПОДРОБИЦІ ГІСТЬ "ЯСК" КРИМІНАЛ СПОРТ ДОБРИВЕЧІР

 ГРОМАДА
13.12.2005

Кіностудії також плачуть


Якщо знімати фільм про дискусії навколо «стану і перспектив українського кіно», то може вийти довжелезний серіал на зразок «Багаті також плачуть». Але якщо в мексиканському серіалі все закінчилося хепі-ендом, то з нашим кіно фінал може бути іншим. На жаль.

Як відомо, в Україні є три кіностудії: київська імені Олександра Довженка, Одеська і Ялтинська. Доля кіностудії імені Довженка склалася трохи краще, оскільки має статус національної, а відтак – і відповідне фінансування. А от дві інші – в скрутному становищі.

На Одеській нині відбувається акціонування, але цей процес проходить непрозоро, без участі творчих працівників і залучення кінематографічних організацій та громадськості. Відтак, через певний час кіностудія може опинитися в чужих руках.

Що ж до Ялтинської, на якій був знятий перший національний фільм і чимало радянських, то одна із найстаріших у світі кіностудій гине напередодні свого сторічного ювілею. На святому для кіновиробництва місці пропонується відкрити розважальний центр із казино і стриптизом. Натомість на «іншому місці» обіцяють відкрити нову студію. Окрім того, як зазначають у заяві керівники спілок кінематографістів країн СНД та Балтії, які 21-23 листопада зібралися в Києві на розширену раду: «У пам’яток історії та культури не буває «іншого місця», вони завжди стоять на своєму, яке для них єдино можливе». І хоча 30 березня цього року уряд Юлії Тимошенко скасував розпорядження Кабінету Міністрів, підписані Януковичем та Азаровим щодо продажу земельної ділянки на території Ялтинської кіностудії, однак ситуація залишається загрозливою.

У зверненні до Президента України кінематографісти зазначають: «Ми не здивовані бажанням окремих осіб відкрити стриптиз-бар там, де створювалися видатні твори мистецтва. Це не складно. Значно складніше буде зробити навпаки. Але на відміну від приватних осіб держава має думати не про видовища і наживу, а про долю майбутніх поколінь, які втратять ще один символ національної культури. Розважальних центрів в Україні буде ще багато, а Ялтинська кіностудія одна і її вже не можна буде повернути».

Кінематографісти пропонують розробити разом із Президентом України національну програму відродження Ялтинської кіностудії як міжнародного центру кіномистецтва і кіноіндустрії.

До слова. «Окупація» осередків культури різного штибу нічними клубами розпочалася не рік і не два тому. Чого варта лишень з’ява якоїсь «Шамбали» замість кінотеатру імені Олександра Довженка. Справедливості ради слід зауважити, що будівлі повернуто колишню назву і статус. Нині там триває реконструкція і є надія, що найближчим часом там знову демонструватимуть фільми, а не сумнівні шоу. А ось гарантії, що хтось із впливових «стриптиз-діячів» не накине оком на територію кіностудії ім. О.Довженка, розташовану неподалік, нема ніякої. Не цвістимуть тоді яблуні, власноруч посаджені Олександром Петровичем.

Іван Данюк


13.12.2005   На вибори поведе чемпіон. Із Віталієм Кличком на чолі


13.12.2005   Особистий бойкот?. Як зруйнувати схеми тіньового виробництва?




Статтi


Номери газети


Вакансiї


Контакти


Питання






© Вільна група "Як справи - Київ".

У разi використання матерiалiв сайту,
посилання на "Як справи - Київ" обов'язкове.