Зникли у «великих кишенях»
Скільки пам’ятаю себе, у гастрономі на Львівській площі полюбляв ласувати газованою водою із полуничним сиропом. Завжди дивувався, що з кінця 50-х років усе тут залишалося звичним і незмінним. Та раптом торік гастроном зачинився і невдовзі перетворився на магазин, наповнений побутовою хімією, памперсами, прокладками, шампунями...
Подібних змін зазнали й десятки інших продовольчих магазинів у центральній частині міста. Як приклад, наведу ситуацію з «Кримом». Спочатку він «їздив» з кінця в кінець Хрещатика, потім стаціонарно облаштувався на Печерську, на Московській. Печеряни, та й всі кияни приїздили сюди по кримські дари ланів, і затишний магазин приваблював навіть відомих людей. Та поступово торговельний зал почав зазнавати змін. Спочатку його перегородили навпіл і відкрили забігайлівку. Влітку виставляли столики на вулиці. Овочевий відділ почав наповнюватися екзотичними ананасами, бананами, манго, ківі, а звичні яблука, картопля, морква, буряки, соління з’являлися все рідше. Та ось і цю половину «Криму» зачинили на ремонт. А після відкриття ми з подивом побачили, що тепер там більярдна...
Зник і хлібний магазин на Московській неподалік. Замість нього – банк. Сусідній молочний теж відкрив відділ, де із самого ранку похмеляються і п’ють каву. Молочний відділ став одним маленьким прилавком за колоною, до того ж приторговує несвіжим хлібом і горілкою. Закуска – гастрономічно-кондитерський відділ – поряд.
Що вже казати про Хрещатик. За останні 5 – 6 років на ньому зникло понад 25 продовольчих закладів – «Овочі», «Молоко», «Хліб», «Центральний гастроном», єдині у місті «Дієтичні продукти», «Кулінарія»... Замість них відкрито модні бутики, гральні заклади і таке інше. А загалом по місту свій профіль змінили 242 продмаги. Найбільше – у центрі: Шевченківський район втратив 60 таких магазинів, Солом’янський – 52, Голосіївський – 34, Дніпровський – 26, Подільський – 24. Спеціалізованих овочевих у Києві було 295, на сьогодні не залишилося жодного. Де ж продають овочі, фрукти і смачні соління, що їх столиця заготовляє щороку «у достатній кількості на душу населення»? На базарах? Що вже казати про м’ясні хоча б відділи. Те розфасоване м’ясо, що пропонують у суперсучасних гіпермаркетах, особисто в мене викликає сумніви – воно якогось ненатурального кольору. Лишається купувати його на базарах, де правлять скажені ціни.
Водночас у столиці один за одним відкриваються супермаркети з різними назвами. Якщо 10 років тому їх було 25, то сьогодні стало 109. Добре це чи погано? Таке запитання поставила міська влада і розглянула його на розширеному засіданні колегії КМДА.
Начальник Головного управління з питань торгівлі та ринків Василь Щербенко, розповідаючи про стан торгівлі у місті, повідомив, що є наміри сформувати мережу продовольчих магазинів комунальної власності. «Місто й райони зараз розробляють програму з вишукування вільних приміщень для того, щоб створити цю мережу, – заявив він. – Адже, незважаючи на те, що забезпеченість киян торговельними площами на 30 відсотків перевищує нормативи, окремі райони мають диспропорцію. Якщо нам удасться зробити таку мережу магазинів, ми зможемо впливати на формування асортименту товарів і на ціноутворення. Разом із магазинами відкриємо і бази, які постачатимуть їм продукти. Упродовж року комунальні продовольчі торговельні заклади буде відкрито щонайменше у кожному районі».
Зі слів пана Щербенка, критична ситуація з продовольчими магазинами склалася через приватизацію і зміну їхньої спеціалізації. З’ясувалося, що відповідно до чинного законодавства через 5 років після приватизації об’єкта власник має право змінювати його профіль без погодження з містом. «Тому міські та районні служби комунальної власності повинні ввести вимогу до умов приватизації об’єктів торгівлі, побуту та ресторанного господарства щодо збереження їх спеціалізації до 20 років, а також зобов’язати погоджувати їх перепрофілювання з відповідними галузевими службами торгівлі та побуту міста і районів».
Проте, зазначив Василь Щербенко, у цілому торгова мережа середніх і дрібних продовольчих магазинів зросла: за останні 10 років відкрито 1065 таких закладів. Найбільше – у Святошинському, Оболонському, Солом’янському, Дарницькому, Голосіївському і Дніпровському районах. А показник забезпечення торговими площами на 1 тисячу мешканців становить 352 кв. м – 128 відсотків від нормативу. Тож висловлювати своє незадоволення з приводу закриття звичних гастрономів киянам нібито й не варто.
Звичайно, за покупками можна ходити й до супермаркетів. Та біда в тому, що до них не находишся, адже переважна їх більшість поза межами «пішохідної доступності», особливо на нових масивах, де житлові будинки ростуть мов гриби після дощу, а соціальна інфраструктура з’являється набагато пізніше. У Києві немає перспективного плану будівництва підприємств торгівлі, відсутні фінансові джерела їх створення. Відновити профіль зниклих гастрономів практично неможливо – для цього немає правових підстав, тож гастроном на Львівський площі і «Крим» на Печерську нам не повернуть. Але запобігти подальшому їх перепрофілюванню цілком реально, вважає пан Щербенко.
Столична влада має намір звернутися до уряду і Верховної Ради з пропозицією внести зміни до законодавчої бази про приватизацію з тим, щоб забезпечувалося збереження спеціалізації продовольчих магазинів при зміні їх власності. Крім того, планується розглянути «розвиток продовольчої мережі у межах пішохідної досяжності» на період до 2010 року.
Проте все це досить віддалена перспектива, а для того, щоб розв’язувати проблему вже зараз, у районах визначатимуть місця для встановлення розбірних павільйонів з торгівлі продуктами.
– Проблему нестачі продовольчих магазинів у центрі столиці може розв’язати мораторій на приватизацію закладів, які торгують продуктами харчування, – переконаний начальник Головного управління захисту прав споживачів Анатолій Гудзій. – Поліпшити ситуацію може і створення комунального підприємства, яке торгуватиме продуктами харчування в центрі міста. При будівництві нових будинків необхідно також закладати в проекти торговельні приміщення, які забезпечували б споживачів продуктами харчування.