«Шякунтала» – аромат Індії
Культура далекої Індії – магічно-приваблива і для нас, киян. Індійська «Магабгарата» – одна з книжок світу, що належить до священних писань. «Магабгарата» написав мудрець Шрила В’яса, – це своєрідний кодекс духовності, честі та розуміння світу. Ця велика книга – джерело сюжетів та образів, що поширилися і набули розвитку в світовій літературі.
Сюжет про Шякунталу з першої книги «Магабгарати» (всього вона ввібрала 18 книг) лежить в основі драматичної поеми письменника Калідаси (V ст.), про якого індійці кажуть: з-поміж драматургів – найперший Калідаса, з-поміж його драм – «Шякунтала».
Нема достовірних підтверджень про роки життя Калідаси та час написання його творів. Одна з легенд розповідає, що Калідаса був пастухом, одружився з принцесою та одержав таємничий дар від бога Калі (звідси – і його ім’я: раб богині «Калі») й загинув від заздрощів недругів.
Виставу «Шякунтала» – індійську містерію на одну дію – поставив у Театрі імені Івана Франка режисер Андрій Приходько. «Шякунтала» – твір із вишуканими пристрастями, із яскравими емоціями. Шякунтала – дочка небесної танцівниці «апсари» – Менаки та мудреця Вішвамітри. Апсара не змогла забрати із собою на небо земну дитину. Німфа заманила дівчинку на берег річки, де її знайшли птахи, взяли на свої крила та й понесли до мудреця Канви, що став дівчинці за батька, назвавши її Шякунтала, тобто Пташина.
Сюжет вистави – це історія кохання царя Душанти до дівчини – героїні однойменного твору – і народження їхнього сина Бгарати. Бгарата – так називають індуси свою країну. Вистава оповідає про витоки індійського народу – народу бгарата.
Сценічна версія Андрія Приходька складається із трьох захоплюючих новел. Перша – «Полювання». Цар Душлянта зустрічає на полюванні красуню-дівчину Шякунталу. Мисливське полювання перетворюється на полювання закоханих одне за одним. Врешті, вони беруть шлюб за звичаями гандхарвів, що відбувається без весільних ритуалів.
Друга новела – «Колискова». Названий батько нареченої – Канва – благословляє молодих і віщує славне майбутнє їхньому синові.
За легендою «Магабгарата» Шякунтала три роки виношує сина, який через шість років після народження став велетнем. Мудрець Канва випроводжає свою названу доньку із сином до столиці.
Третя новела – «Коронація». На сцені – драматична зустріч Шякунтали і її сина із царем Душянтою…
У головних ролях – Лариса Руснак (Шякунтала), Ярослав Гуревич (цар Душянта) і Анатолій Помилуйко (мудрець Канва).
Зі сцени до залу плине аромат давньої індійської культури. Звучить автентична музика на індійських національних інструментах. Сповнений індійського колориту й візуально-пластичний ряд.
Насамкінець зауважимо: «Шякунтала» подається в перекладі Івана Франка, Гната Хоткевича, Павла Ріттера.
Прем’єра вистави – 9 грудня.