Київська Магдебурзька колона

Ця 18-метрова колона на схилах Дніпра помітна, якщо рухатися вздовж Набережного шосе. Пам’ятник Магдебурзького права – один із найдавніших архітектурних прикрас та орієнтирів Києва. Колона тримається на постаменті з трьома арковими підпружжями.

Споруджено пам’ятник в 1802-1808 роках архітектором-класицистом Андрієм Івановичем  Меленським. До речі, кошти на спорудження колони збирала міська громада. Пам’ятник встановили як символ відновлення самоврядування в Києві. Ще в ХV столітті його було надано місту литовською владою. Відповідно, був у Києві й свій магістрат, яким керували виборні війт, бурмістр, було там і по шестеро «райців» (радників) і «лавників» (засідателів). Будинок магістрату містився на Подолі, називався Ратушею, був поставлений спочатку з дерева. Згодом на площі, що нині має назву Контрактова, вимурували будинок у стилі українського бароко, на башті якого були дзиґарі із мідною скульптурою патрона Києва архангела Михаїла.

Стародавній кодекс самоврядування європейських міст мав назву Магдебурзьке право, бо виник і сформувався в німецькому місті Магдебурзі в ХІІІ ст. Самоврядування – це феодальне міське право, яке закріплювало права купців, міщан, ремісників, встановлювало порядок обрання і функції органів міського самоуправління. Магдебурзьке право в Києві було припинено після запровадження так званого «Установлення про губернії» (1781). А відновлено 1798 року – на честь чого й зведено було трохи пізніше пам’ятку на березі Дніпра. Та вже 1834 року Київ назавжди позбувся Магдебурзького права, рахуватися з яким протягом століть доводилося і королям, і гетьманам, і царям. Російська імперія вкотре відкидала Україну подалі від цивілізаційної Європи.

Тут, біля колони, добре прогулятися погожої днини. За переказами, саме в цьому місці било джерело, назване Хрещатицьким. Інколи помилково цей монумент називають «пам’ятником хрещення Русі».