А за курятиною – черга

Пташиний грип, про який так багато говорять, таки перетнув  кордон України. У суботу цю пошесть виявлено в п’яти селах Криму, де зафіксовано  падіж понад 2 тисяч свійської птиці. У трьох районах – карантин. Інфікованих курей збирають по дворах і спалюють. Згідно з розпорядженням президента, господарям компенсують матеріальні збитки. Санітарно-епідеміологічні служби, правоохоронні органи автономної республіки взяли під суворий контроль торговельні заклади, ринки. Із районів, де виявлено страшний вірус, заборонено вивозити домашню птицю.

Того ж таки дня увечері міністр Мінагропрому Олександр Баранівський в інтерв’ю «5 каналу» заспокоїв громадськість: курятину, яйця можна вживати, але ці продукти слід піддавати ретельній термообробці, а простіше  – добре проварювати.

Отож кияни, з усього видно, і користуються його порадами: як купували, так і купують курятину. Скажімо, в супермаркетах розбирають і стегенця, і крильця, і філе. Хоча дедалі більше покупців завертають до полиць, на яких лежить фасована телятина, свинина. Підходжу до од-нієї жінки, яка поклала в корзину свинячі ребра, і цікавлюся, чи споживає вона делікатесне біле м’ясо.

– Ви маєте на увазі курятину?

– Авжеж.

– Купую і досить часто, а тепер не знаю, що робити, адже і в Україні виявили пташиний грип. Сьогодні взагалі-то збиралася купувати філе.  Однак на душі якось моторошно, тим паче, що в мене двійко маленьких дітей. Як кажуть, береженого Бог береже.

А ось пенсіонер Микола Григорович на свинину лише глянув і повернув до супових наборів із курятини.

– Дороге м’ясо не по кишені, – пояснює свій вибір. – Інша справа куряче стегенце. Мені подобається таке ніжне м’ясо – якраз для моїх зубів. І варити півдня не треба, хоча наразі довше, ніж зазвичай,  кип’ячу його.

Біля ринку, що поряд із моїм будинком, щодня торгують найсвіжішою фабричною курятиною безпосередньо з машини. У вихідні тут два автофургони, але минулої неділі приїхав лише один. Молодиця в жовтому фірмовому фартушку спритно торгувала усім: від цілих курочок до окремих їхніх частин. Особливим попитом користувалося все, навіть чималенька черга вишикувалася біля авто. Прилаштувалася і я. Переді мною жінка замовила аж чотири курки, її сусідка попросила зважити дві і два кілограми філе. Подумавши, замовила ще й  три кілограми стегенець, очевидно грошей у гаманці вистачало.

– Напевно, гостей прийматимете? – поцікавилася продавець.

– І для себе, і для гостей беру, – відповіла та.

– Я також, мабуть, парочку курочок візьму, – обізвалася моя сусідка. – Якщо епідемія, хай Бог боронить, докотиться до  Києва, то сидітиму на макаронах й квашеній капусті. Отож слід подумати про запаси. Щойно купила три десятки яєць. Та хіба надовго запасешся таким товаром – холодильник у мене старий, ще совєцького виробництва, а там, самі знаєте, які морозилки…

Послухала я літню мудру жінку і собі купила курочку та кілька кілограмів філе. Варитиму м’ясо, як радив міністр.