Євгенія Іванівна прокинулася серед ночі, піднялася з ліжка. Вікно, наче намальоване, вирізнялося на фоні стіни. Його прикривала біла тюлева фіранка. Повний місяць висвітлював верхівки сосен. І здавалися вони, крізь занавіску, вкритими інеєм. Але за вікном був тільки вересень. І пригадався їй такий же вересень, але 1942 року…Закинули її, червонофлотця, на «точку» Чорний Яр, що входила до складу морського укріпленого району Біломорської флотилії. Поблизу був Архангельськ, який належало стерегти...