Мало не щодня бачу у вагонах метро торговців, які продають пасажирам всілякий дріб’язковий крам: від географічних мап до лейкопластиру. А один чоловік наполегливо пропонує батарейки (по 2 гривні за пару). Дешево, аж смішно! Може, саме через те і не дуже поспішають купувати такий копійчаний товар, бо ж нині на нашому ринку такий вибір батарейок… Спробуй розпізнай, які з-поміж них – справжня фірма, а які – «липа палена».
У побуті найпоширенішими є солеві і лужні елементи живлення. Солеві маркуються часто буквою «R», (R6), а в лужних має бути обов’язковою «L» (LR6). Солеві від лужних розрізняються також за пластмасовим ободком довкола плюсового виводу. Крім того, на звичайні солеві наносяться слова General, Purpose, Normal, Standart. Їх використовують в аудіотехніці, пультах дистанційного керування, годинниках, електронних іграшках, калькуляторах – у приладах з низьким енергоспоживанням. Не бажано експлуатувати їх понад дві години.
Тож спробуємо прочитати, що написано на батарейках. Із буквами «R» і «L» уже розібралися. Цифра поряд означає порядковий номер у міжнародній класифікації, цифра із «V» – номінальна напруга. Якщо побачите ще й «Р», то знайте, що така батарейка поліпшена.
Як і кожен товар, батарейки мають свою одежину – упаковку. Справжня – блістерна (прозора пластикова коробочка), де може міститися від одного до чотирьох елементів. Коробочка прикріплена до кольорової паперової основи, на якій указані такі дані: назва фірми-виробника, символ її реєстрації (наприклад, DURAСELL чи Космос), позначення типорозмірів по різних стандартах і обов’язково термін придатності. На зворотній стороні упаковки подається кількома мовами, зокрема й українською та російською, інформація про гарантію, режим роботи, назву країни – виробника товару. Безпосередньо на самих елементах живлення дублюється назва фірми і термін придатності.
Найпопулярніші – пальчикові батарейки. Алкалінові (лужні) в 2,5 раза дорожчі, і їх можна експлуатувати у п’ять разів довше (в електробритвах, магнітофонах, фотоспалахах).
Але і тут не обходиться без підробок. До того ж за зовнішнім виглядом важко розрізнити, де справжня фірма, а де «липа». У продажу, зауважу, підробка трохи дешевша. Тож не забувайте, що скупий платить двічі.