«Київ-товарний» розквітне парком

Процес деіндустріалізації в столиці набув особливої актуальності. Адже нині чимала частка міських земель не використовується раціонально. На деяких ділянках захаращені склади та ангари відлякують своїм непривабливим виглядом, невпорядкованістю території. Аби у майбутньому «мертві місцини» приносили прибуток місту і стали облаштованими, вже дбають столичні зодчі. Нині вони переймаються мікрорайоном «Київ-товарний».

Кому довелося побувати на цій залізничній станції, мабуть, підтримає пропозицію осучаснити її територію. Розробка детального плану перетворення цієї зони, обмеженої вулицями Боженка, Байкової, Іллі Оренбурга, Короленківської та залізничною колією, потребує нових принципових підходів. Нині ж на цих 80 гектарах, половину з яких займає станція «Київ-товарний», – захаращені бази, склади та різні промислові підприємства. Для «облагородження» цієї території зодчі запропонували три варіанти. Презентувала проекти архітектор Алла Логвиненко. «Пропонуємо поєднати історію із сучасністю і створити місто в місті за рахунок котеджної та невисотної, 5 – 9-поверхової, забудови», – пояснила вона. Інші пропозиції радикально різняться від попередньої: вони, навпаки, передбачають комплексну квартальну забудову і 30-поверхову висотність. Було навіть запропоновано звести 50-поверховий готель. Об’єднує ж усі варіанти обов’язкове спорудження майбутнього легкого метро та ландшафтного парку в долині річки Либідь, яку передбачено очистити й відновити.

«Вважаю, що для цього навіть слід спеціально розробити загальноміську програму, яка протягом 5-6 років уже дала б певні результати, приміром, ще один чудовий ландшафтний парк на березі славнозвісної ріки, – наголосив головний архітектор столиці, голова архітектурно-містобудівної ради Василь Присяжнюк. – А для цього потрібно подбати про створення ще однієї інженерної споруди – каналізаційного колектора, який би і забезпечував чистоту цієї річки».
Однак, на думку багатьох експертів, перешкодою для втілення цього плану може стати гучний шум від потягів, адже поблизу – колії. А от щодо складів та іншої власності Південно-Західної залізниці, то, очевидно, проблем із їх знесенням не виникне – адже для залізничників це вигідна пропозиція – замість старого непотребу отримати нове житло та ще й прибутки від інвесторів.