Чому в полковника пенсія менша, ніж у прапорщика?
Колишніх військовослужбовців Збройних сил, ветеранів СБУ та МВС, які незадоволені рівнем пенсійного забезпечення й не отримали грошової компенсації, на яку вони мають право, 1-й канал Національного радіо закликав прийти до столичного Будинку офіцерів аби висловити свій протест. «Протестантів» зібралося чимало. Але до зали їх не пустили. Бо напередодні тут, в будинку №30/1 на вулиці Грушевського, розпочався ремонт. Тож мітингувати пенсіонери пішли під стіни Кабміну.
Колишні силовики вимагають від Президента України та голови Верховної Ради дати відповідь на запит Конституційного суду, який надійшов на їхню адресу в червні цього року. Без цієї відповіді не можна прийняти рішення у справі про перерахування пенсій і виплату компенсацій тим військовим і правоохоронцям, що звільнилися зі служби до середини дев’яностих років минулого вже століття.
Здавалося б, чого іще не вистачає колишнім військовим? Адже цьогоріч пенсії їм підвищили. Проблему можна сформулювати так: допоки ж полковник отримуватиме пенсію меншу, ніж прапорщик? Йдеться про полковника, що скинув чоботи до 95-го і про прапорщика чи молодшого офіцера, що повісив кашкета на цвях після 95-го. Бо саме в цей період військовослужбовцям і міліціонерам стали сплачувати надбавки (наприклад, преміальні), які враховувалися при нарахуванні пенсії. А так звані «ветерани» не отримали цих нарахувань. Виникла ситуація, яку влучно охрестили «ножицями».
Слід сказати, що у вітчизняному законодавстві передбачено, що пенсії мали б перераховувати і тим звільненим зі служби військовослужбовцям і міліціонерам, котрі стали пенсіонерами до 95-го року. Втім, мабуть, деякі статті законів не були підкріплені фінансовими розрахунками. А тому військкомати й відповідні пенсійні відділи не квапилися відновлювати справедливість. І зростала заборгованість перед цією категорією пенсіонерів, і зростала кількість судових позовів з вимогами повернути належне. Чимало таких позовів суди задовольнили. Так, 2004 року військовим пенсіонерам держава виплатила 2 млрд. 300 млн. грн. 2005-го – 6 млрд. 700 млн. гривень. Проте пенсійні відділи управлінь СБУ та МВС незаконно відмовляли ветеранам в одержанні необхідних документів. Коли ж Верховна Рада України ухвалила Кодекс адміністративного судочинства і зміни до Цивільно-процесуального кодексу, суди стали відмовляти і армійським пенсіонерам у розгляді їхніх заяв.
А до чого тут Конституційний суд, про який йшлося вище? А до того, що він міг би прийняти легітимне з позиції законності рішення. Але, мабуть, хоче порадитися з «верхами». Ті ж не поспішають з порадами.
Законослухняні громадяни – колишні офіцери і прапорщики – висловлюють загалом слушну думку: а чому б не «запросити» до суду когось із колишніх міністрів оборони, з ініціативи яких порушувалося законодавство. Можна було б, але… нема документальних свідчень отих порушень. Найімовірніше тоді спрацювало так зване телефонне право. Зі столичного Повітрофлотського проспекту, 6 (Міністерство оборони) до системи військкоматів надійшло усне розпорядження: діючим військовикам надбавки сплачувати, а от пенсіонерам, які під час служби обіймали відповідні посади, перерахувань не робити. Такі ж розпорядження надійшли і до пенсійних відділів управлінь СБУ та МВС.
Позиція, на кшталт страусової, спочатку дала бажаний результат. Але минули роки, і військові пенсіонери зрозуміли, що їх обдурили. Тепер вони вимагають справедливого розв’язання проблеми. І вимагатимуть цього й надалі.