Десять перемог від Реброва

Динамівський майстер вирішальних м’ячів

Футбол, як відомо, гра колективна. Проте й вона має своїх героїв. Один із них, динамівський стрілець Сергій Ребров, «оформив» у запорізькому матчі з тамтешнім «Металургом» найпершу сотню переможних м’ячів, забитих «блакитно-білими» в календарних поєдинках українського чемпіонату. Для самого форварда цей гол виявився також ювілейним – десятим з низки вирішальних у вищолігових перегонах за безпосередньої участі «Динамо».

Одразу з’ясуймо, що таке переможний гол. Це влучний удар, завданий за нічийного рахунку і не повторений будь-ким аж до кінця зустрічі. Переможний гол – явище воістину рідкісне, як і все, що кардинально впливає на перебіг подій і стає в підсумку вирішальним. Іншими словами, спроби приписати переможний гол футболістові, який відкрив рахунок у матчі, що завершився розгромом однієї з команд – приміром, 4:0, абсолютно безпідставні. Бо за таких обставин забитий найпершим м’яч уже не має магічної винятковості: не було б його – був би будь-який інший з трьох наступних… Окрема розмова про фахівців із переможних м’ячів. Розхожа думка про те, що воротар – половина команди, значною мірою стосується й Реброва з колегами: саме вони спроможні ледь не самотужки вирішити долю найскладнішого та найвідповідальнішого турнірного матчу. Найпершим у новітній історії «Динамо» винятковим стрільцем став Олег Саленко ще в березні 1992 року. А найпершим історичним лідером у цій номінації – Віктор Леоненко, який за три наступних роки записав до свого бомбардирського реєстру шість таких м’ячів. У жовтні того ж таки 1995 року свій найперший переможний гол «оформив» Андрій Шевченко. Цікаво, що це сталось уже на першій хвилині домашнього матчу з луганською «Зорею». Шевченко також зупинився на цифрі «шість» – і перебрався до Італії. А тим часом із випередженням і його, і Леоненкового графіка поповнював свій стрілецький баланс «Великий Малюк». Сергій Ребров подався до Туманного Альбіона, маючи вісім вирішальних голів у чемпіонатах України і вже знаючи ім’я можливого спадкоємця. Бо, починаючи з жовтня 1999 року, Максим Шацьких, а мова, звісно, про нього, поступово наближався до рекорду свого зіркового попередника і в травні цього року таки став одноосібним лідером у почесній стрілецькій номінації. Хоча й не надовго: повернувшись до України, Ребров повернув собі й титул абсолютного рекордсмена…