За розписи будемо спокійні
Не заради користі, а для утихомирення своєї гордині і для улаштування Землі Руської наприкінці ХІІ століття велінням великого київського князя Всеволода звели в стольному Києві Кирилівську церкву. Вісімсот років простояла вона на високому пагорбі. Була і приміською фортецею, і форпостом православ’я, і школою мистецтв, і музеєм. А навколо неї шуміли вітри і дощі. Змінювалися прапори й уряди. Змінювалось ставлення до релігії і до пам’яток старовини. А вона собі мовчала і не скаржилася, хіба що – на дощі та вологість.
На рубежі другого і третього тисячоліть у церкви з’явилися серйозні проблеми. Надмірна вогкість у її стінах, поява грибка і цвілі стали серйозною загрозою для подальшого збереження знаменитих на увесь світ розписів. І перед фресками І.Селезньова, І.Їжакевича, М.Пимоненка і М.Врубеля постало питання: бути чи не бути? Працівники музею розуміли, що з допомогою косметичного ремонту лиха не позбутися і звернулися за допомогою до німецької фірми «DryMa Tec». Відомі своїми високими технологіями і досвідом у боротьбі за спасіння шедеврів архітектури, німці відгукнулись. У серпні цього року вони організували благодійний «збір грибів» і вклали в цю справу 35 тисяч євро.
«Особливості новітніх технологій, – ділиться своїми враженнями генеральний директор Національного заповідника «Софія Київська» Неля Куковальська, – в тім, що вони не допускають серйозного втручання в архітектуру споруди. Небагато проводів, чотири міні-антени, датчики і до початку вересня вологість стін зменшилася від 14,43 відсотка до 4,73. Через півроку сирості не буде зовсім. І впродовж тридцяти років (час дії проекту) хоча б за розписи Врубеля будемо спокійні».
Крім Кирилівської церкви, у співробітників музею є й інші нескінченні турботи: мозаїка Софії Київської, Генуезька фортеця в Судаку… Отже, доводиться крутитися – шукати, просити, вибивати, заробляти. Два місяці тому «Софія Київська» одержала українсько-польсько-американський грант на відродження унікальних тканин XVIII століття. Разом із археологами науковці беруть участь у розкопках у Північному Причорномор’ї. А нещодавно завершили реставрацію ікони Іоана Хрестителя. Неля Куковальська упевнена: «Саме з його благословення і почалось осушення кирилівських сліз. Нічого просто так не відбувається. А наша зустріч і знайомство з німецькими меценатами відбулася в Кирилівській церкві біля фрески Іоана Предтечі. Йохим Енгель довго дивився на зображення святого і без перекладача зрозумів, що на сувої написано: «Покайтеся, адже гряде Царство Небесне».