Король української кухні
Українському борщу виповнюється 300 років. Цю круглу дату визначили історики. А винайшли улюблену народом страву запорожці.
Козацькі кулінари варили різні борщі. На пісному овочевому чи грибному бульйоні, на яловичині і свинині, на рибі чи курці. За три століття борщ пережив багато новацій. Проте єдиного рецепту українського борщу не існує. Є борщ чернігівський з кабачками, київський із салом, часником і буряковим квасом чи грибами, полтавський – з галушками, одеський – на гусятині, львівський – із сосисками.
У народі здавна казали: «Не карай мене, Боже, нічим, як у мене борщ ні з чим», що означало: пустий борщ – біда така, що більшої не треба.
Звісно, головне у борщі – буряк. Власне, і сама назва «борщ» походить від старослов’янського слова «бърщъ», що означає «буряк».
Для борщу буряк варять, тушкують, печуть. Ще одна важлива умова – правильна послідовність закладання овочів у каструлю, в основу якої покладено час їх варіння.
Першою кладуть капусту (варять 25-30 хвилин), далі – картоплю (ціла вариться 25-30 хвилин, нарізана – 12-15), цибулю та пасероване коріння (10-15 хвилин), шпинат (8-10 хвилин), щавель (5-7 хвилин), тушковані буряки (10-15). Найдовше вариться квасоля – 1,5-2 години. Наприкінці кладуть спеції. До борщів подають пампушки з часниковою підливкою.