Навіть наш старійшина пан Юрій Козюренко, чиї дотепні малюнки і досі з’являються щономера, ще не працював у «Вечірньому Києві» (на початку п’ятдесятих газета виходила двошпальтовим «бойовим листком»), а вже тоді купувати «Вечірку» бігав до рундука на вулиці Карла Лібкнехта (нині Шовковичній) молодий будівельник Дмитро Максименко. Мешкав тоді в гуртожитку поблизу театру імені Івана Франка. Не знаю, скільки нині в столиці таких же рекордсменів незрадливої вірності «Вечірньому Києву», як він: адже...
