Terra incognita драматичного абсурду
У Майстерні театрального мистецтва «Сузір’я» відбулася прем’єра вистави «Terra incognita», поставлена за п’єсою французького драматурга Ежена Йонеско «Стільці».
Режисер-постановник (а заодно і виконавиця головної ролі Семірамі) Лариса Паріс назву п’єси замінила на загадковішу – «Непізнану землю».
…Він (актор Юрій Яценко, до речі, чоловік Лариси Паріс) – швейцар, який уже протягом багатьох років щодня розповідає головній героїні одну й ту саму історію. Йому це вже давно обридло, однак для неї це своєрідний духовний наркотик, який надає сенсу її життю.
Із діалогів стає зрозумілою трагедія нереалізованого, слабкого чоловіка, який намагається знайти риси своєї мами в характері дружини. Семірамі з одного боку ніби втішає свого нечестолюбного чоловіка, хоча з іншого – постійно докоряє: «Ти міг би стати першим серед… промовців (президентів, маршалів…)».
Настрій акторів постійно змінюється, показуючи неабиякий діапазон емоційних взаємовідносин. Ось Він і Семірамі готуються приймати гостей, тому повністю переключаються на активні соціальні ролі, пародіюючи порожні розмови на балах. З уявними гостями вони спілкуються легко і невимушено, але добре помітна абсурдність їхніх монолого-діалогів.
Уперше і востаннє п’єсу «Terra incognita» ставили вісім з половиною років тому в Театрі драми і комедії на Лівому березі. Тривала перерва у постановці вистави вплинула на нове прочитання твору (навіть хронометраж вистави зменшився з 2 годин 20 хвилин аж на цілу годину). Адже в камерній залі на 66 місць кожна секунда триває значно довше.
Подружній тандем Паріс-Яценко виявився гармонійним. Останні півтора року Лариса Паріс не робила постановок, а натомість займалася літературною працею, здійснюючи переклади. До речі, серед найближчих планів – переклад «Ніч у Лісабоні» Еріха Марії Ремарка.