Дешевих картоплі й цукру не дочекаємось
Восени городяни роблять запаси овочів на зиму. І хоч у переважної більшості немає для того погреба, все одно якусь торбину, а чи й два-три мішки картоплі несуть на балкон або в комірчину. Я, зазвичай, те роблю у жовтні, сподіваючись, що бараболя до цього часу подешевшає. Нинішньої осені дешевої начебто і не було – хіба що у вересні селяни просили на ринку по 1 грн. за кілограм. А що ближче до зими, то ціна росте, наче дріжджове тісто. Отож, дісталася мені картопля із Чернігівщини по 1 грн. 50 коп. І це непогано, бо наразі її продають по 2 грн., а то й 2,50 – 3 грн.
– Чому ж так дорого? – поцікавилася у чернігівського фермера Володимира Сергійовича.
– Цього року гірший врожай, це по-перше, – пояснив він, – а по-друге, бензин подорожчав, і нині, щоб привезти її на ринок, треба на пальне потратити гривень 80.
Загалом по Україні, як стверджують фахівці, виробництво картоплі на 19-20 відсотків нижче минулорічного рівня, що є найнижчим показником за останні три роки. І виною тому є погода: холодна весна, посушливе літо. Експерти прогнозують: якщо така тенденція зберігатиметься й у наступні роки, то це може спричинити нестачу такого овоча, а отже, зросте відповідно його ціна. Очевидно, що перед Різдвом купуватимемо картопельку чи не по 5 гривень...
Від картоплі перейдемо до цукру
Улітку, коли на Україну нахлинула цукрова криза, влада нас заспокоювала: мовляв, потерпіть, не поспішайте купувати дорогий цукор мішками. І навіть з’явилися прогнози, що в сезон цукроваріння ціна на солодкий продукт впаде до 2,70 грн. Дочекалися ми вересня – жовтня, уже й середина листопада, а обіцяного такого дешевого цукру як не було, так і нема. Я спеціально обійшла кілька торговельних точок, і скрізь він у межах 3 – 3,50 грн. А цукровиробники скаржаться, що вони терплять збитки, бо собівартість 1 кілограма цього продукту – 3,50 грн. Отож, як прогнозують експерти, селяни навесні посіють удвічі менше цукрового буряку. Логічно, наступного року ціна на «біле золото» стане справді «золотою» – удвічі зросте. Хоч в асоціації «Укрцукор» стверджують, що цукрові заводи, виробники сировини від того не виграють. Знову «на коні» опиниться посередник, який спритно скупить цукор по 2,70 – 2,80 грн. і улітку споживачеві піднесе сюрприз – повісить 5-гривневі а, може, й більші, цінники.
Годі сподіватися на «солодке» життя, хоч нинішнього року цукровики мають намір зібрати 16,3 млн. тонн буряків і зварити 1,81 млн. тонн цукру. Темпи збирання врожаю цієї осені вищі, ніж торік, і цукристість коренів вища. То чому б не потішити споживачів дешевим товаром? Виробники мають на те таке пояснення: треба пустити кошти на модернізацію, придбати сучасне обладнання і т. ін. Якби ж то й справді так сталося, то мої земляки не сиділи б по півроку й більше вдома без роботи, а варили б цукор на Острозькому цукрозаводі з осені до Різдва. В останні роки тут ледь зводять кінці з кінцями. Люди молять Бога, аби не закрили зовсім підприємство, яке вже добряче заіржавіло. А колись це був один із найкращих у регіоні завод, і селище його квітнуло, розвивалося. Наразі у будинках – холодні батареї, а минулого року учні тутешньої школи водили хоровод довкруг новорічної ялинки у шубках, шапках і рукавицях.
Галузь – у стані стагнації, то звідки візьметься дешевий цукор? Я особисто нині збираюся купити мішок. І вам раджу те ж саме зробити. Адже навряд він подешевшає…