Такого провидця мати б сьогодні

Учені Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І.Франка випустили  тритомник вибраних творів Івана Франка (Дрогобич, видавництво «Коло», 2005) до 150-річчя від дня його народження.

Майже всі твори І.Франка звірялися з першодруками або з останніми прижиттєвими його публікаціями. Тому помилки і купюри, які мали місце в попередніх виданнях, у цьому тритомнику виправлено й справжній авторський текст відновлено.

У першому томі – основні оригінальні поезії Івана Франка і три його найвідоміші поеми «Лис Микита», «Іван Вишенський», «Мойсей». У режимні часи чи не кожен том вибраних поезій Франка розпочинався «Вічним революціонером». У цьому тритомнику на початку – один із ранніх його  віршів – «Коляда», аби читачі самі простежили, як мужніла Муза Франка. Упорядник  і редактор  першого тому – професор Михайло Шалата. У  другому – проза й драматургія. Упорядник і редактор професор Зенон Гузар подає не хрестоматійного Франка, а представника українського модернізму європейського рівня. До тому ввійшли 16 оповідань і повістей. Третій – статті з літературознавства, критики, політична й філософська публіцистика (упорядник і редактор доцент Олег Баган).
«Великий мислитель Іван Франко передбачив і спрогнозував усе те, чим сьогодні переймаємося, – сказав письменник, Герой України Дмитро Павличко. – Виписав напрями, якими мала б розвиватися Україна як держава. Він фактично першим заговорив про соборність України. Точно і ясно написав про велику нашу проблему – мову, передбачив проблеми у взаєминах із Росією.

Іван Франко як мислитель пішов далі Тараса Шевченка й Лесі Українки. Його бачення майбутнього України таке, якого й ми прагнемо. Він єдиний, за 10-20 років до жовтневого заколоту розповів, якою буде держава, створена за «рецептом» Карла Маркса, – тюрмою народів – і ніби пережив разом із нами оті 70 років режиму. Франко писав про «свою хату» як державу й окреслив її основні параметри. Але ж великий філософський материк Івана Франка ніби й досі залишається на Галичині».

Його земляки, вчені Дрогобицького педуніверситету, несуть спадщину мислителя нам, сьогоднішнім. Окремою книжкою видали один із найвершинніших творів Франка – поему «Мойсей», також – збірник науково-методичних праць «Іван Франко в школі». Видають збірки наукових праць «Франкознавчі студії» – вже готується 4-й випуск за матеріалами міжнародного симпозіуму «Всесвіт Івана Франка». Їх презентували в Києві доцент Євген Пшеничний та редактор «Кола» Святослав Сурма. (До слова, саме того видавництва, яке під час Помаранчевої революції видало книжку тоді кандидата в президенти України Віктора Ющенка «Вірю в Україну», яку вилучили «правоохоронці», а саме «Коло» погромили).

Та про це зібрання-презентацію гірко писати. Зібралося… аж три журналісти. Крім мене – ще колеги з Українського радіо та газети «Демократична Україна». Крім Дмитра Павличка не було на  презентації в «Бізнес-Інформ» письменників, франкознавців. І Пшеничний, і Павличко з гіркотою говорили про незначну увагу держави до майбутнього 150-річчя Івана Франка. Ще приклад: хоч на президії Національної академії наук України запланували випустити важливі франкознавчі видання «Словник мови Івана Франка», «Франкознавчу енциклопедію» в 5-ти томах, інші, але все – на словах. А за вісім місяців видати серйозну працю неможливо. І цей непересічний тритомник варто б видати великим накладом, щоб дійшов до шкіл, бібліотек.

Все ж хочеться сподіватися на зрушення з «мілини», на новопризначеного голову державного комітету з відзначення 150-річного ювілею І.Франка – віце-прем’єр-міністра В’ячеслава Кириленка, як і на увагу Президента України Віктора Ющенка. Бо ж нам ой як не вистачає сьогодні Івана Франка – титана  думки й мудрого провидця.

Ольга СУЩЕНКО, лауреат премії імені Івана Франка в галузі інформаційної діяльності