Наїзд на нелегала
Недавно, 3 листопада Україною прокотилася протестна акція таксистів. У ній узяли участь сто тисяч водіїв. Люди від керма вимагали розслідувати причини підвищення цін на скраплений газ і розробити законопроект «Зміни до Закону України «Про автомобільний транспорт». За чотири дні Антимонопольний комітет визнав «Торговельний дім ТНК-Україна» монополістом. А вже 8 і 9 листопада відбулися засідання робочої групи за участю представників профспілки таксистів України, профільного комітету Верховної Ради, Міністерства транспорту та зв’язку України.
– Непрості переговори нарешті увінчалися прийняттям компромісного рішення, де враховано наші вимоги, – каже голова профспілки таксистів України Василь Попик. – Ми досягли перемоги в питаннях законодавчого захисту ринку таксоперевезень.
Цей законопроект спрямовано на мінімізацію нелегального перевізника. Нині в Україні налічується 150000 таксистів. Із них лише 14000 мають ліцензійні картки. Решта, по суті, перебувають у тіні. Цікавий нюанс: досі головна автомобільна транспортна інспекція не має права перевіряти нелегала. З прийняттям же в сесійній залі «змін до Закону України «Про автомобільний транспорт» картина кардинально зміниться. Перевірятимуться всі легковики з бодай найменшим натяком на таксі.
– У чому криється проблема? Щоб покарати нелегального перевізника, треба довести факт дачі йому пасажиром грошей. Зробити це, погодьтеся, нелегко, – розмірковує Василь Іванович. – Тому на допомогу закликані конкретні статті поки що законопроекту, який, сподіваємося, до 1 січня 2006 року буде введено в дію. Тобто, якщо на легковику з’явилася мінімальна атрибутика таксі, водій автоматично «визнав» себе перевізником людей. На порушника накладатиметься штраф у розмірі ста неоподаткованих мінімумів.
Усе нове в нас, безсумнівно, сприймається насторожено. Не кожен водій поквапиться отримати ліцензію. Не спонукатимуть до цього й так звані замовники послуг, які «голосують» на шляхах. До речі, вони мають повне право так робити. За це їх ніхто не може покарати. А от неліцензованому водієві, перш ніж зупинити авто, доведеться добряче поміркувати: а чи не перевіряючий інспектор так прохально жестикулює на шляху?
– Тобто перевізнику ліпше придбати ліцензію, – наголосив один із авторів вищезгаданого законопроекту Орест Климпуш. – За європейськими мірками вона не надто дорога. Лише 56 євро на п’ять років. Для порівняння: в Австрії відповідний дозвіл коштує 7500 євро, у Франції – 70000 – 380000, у Німеччині – 2500, в Ірландії – 6350, Норвегії – 90000 євро. Щоправда, у кожній країні свої терміни дії дозволу…
Судячи з усього, цей законопроект можна вважати першим кроком до легалізації бізнес-таксі. Його головна мета – не карати, а створити в державі надійний, комфортний, безпечний і красивий ринок з обслуговування пасажирів. Не останню роль у цьому належить таксометру. Профспілки, до речі, обома руками голосують за встановлення такого приладу в автомобілі.
– Таксометр ми розглядаємо як апарат-помічник у розрахунках між клієнтом і таксистом, – зауважив пан Попик. – Водночас рішуче виступаємо проти встановлення в легковику касових апаратів: водій-підприємець є платником єдиного податку. На щастя, наші докази з розумінням сприйняли як в урядових колах, так і в парламентському профільному комітеті.
Аби пасажир безпечно почувався на маршруті, законодавець передбачив перевірку стану водія перед виїздом і після закінчення ним трудової зміни. Більше того, – здійснюючи правопорушення, таксист ризикує розпрощатися з ліцензією. Інакше кажучи – з правом на бізнес, що дає йому можливість заробляти на гідне життя…
Що ж до проблеми відсутності прозорості на українському ринку нафтопродуктів та його монополізації, профспілка таксистів продовжить боротьбу. Її лідери готуються використати як традиційні, так і нові методи впливу на монополістів.