ЗНОВУ «ГЛУШИЛКИ»?

Хоч як дивно, але саме  після Помаранчевої революції з третьої програми Національного радіо, названого каналом «Культура», зникло транслювання українських варіантів таких передач іноземних радіостанцій,  як «Свобода», «Голос Америки», «ВВС», «Канадійське радіо».

Тепер їх можна «зловити» хіба що з допомогою приймача, тобто з ефіру. А там, на хвилі цих мовників, накладається гудіння не інакше як «глушилок», чий звук багатьом пам’ятний ще з радянських часів. Невже відбувається  повернення до тогочасного тоталітарного режиму, коли погляд на події «з боку» очима стороннього спостерігача та його коментар всіляко приховувувалися? Адже всі ми знали, що діється в країні, але про це ЗМІ не повідомляли, і правда доносилася або нашими ж «дисидентами», яких власті нещадно карали, або тими ж таки «ворожими радіоголосами».

Та що там радянська влада! Уже за «кучмократії», як відомо, розплатилися життям такі правдолюбці, як журналісти Ґонґадзе, Александров, Шевченко. Безапеляційно закрили FM-ку «Континент», яка транслювала передачі згаданих радіостанцій, а її власник через побоювання за своє життя змушений був переховуватися за кордоном… Нині проводовим радіо, хай і трипрограмним, в інформаційних випусках до народу доноситься лише офіційний (провладний) погляд зору на події, бо всі три радіоканали, звісно ж, державні. Зрідка хіба що Володимир Яворівський, Анатолій Погрібний або Лесь Танюк у своїх авторських програмах покритикують дії нинішньої влади та її олігархічного оточення. Та ще радіокомпанія «Ера», яка орендує радіочастоти в Національного і яка пов’язана з напівопозиційним Андрієм Деркачем, також може щось собі таке ж дозволити.

Щоправда, перший канал радіо чимало робить для утвердження української культури, мови, духовності, чого не почуємо на більшості приватних каналів. Однак і слухачі проводового мовлення, гадаю, мають знати альтернативну думку щодо соціально-політичного життя в Україні.