Зупинка чи салон-магазин

Приємно, коли чекаєш тролейбуса чи автобуса на сучасній критій зупинці: тоді дощ і сніг не страшні та ще й магазинчик тут як тут! Але одна річ, якщо павільйон очікування таки справді для пасажирів, а інша – коли він перетворюється на прихисток для любителів випити, закурити і «побавитися» гральними автоматами, котрі тут же й розташовано.

Заступник голови КМДА Іван Данькевич зауважив, що далеко не всі зупинкові комплекси, створені на місцях очікування громадського транспорту, нині слугують на користь місту. «Тоді, як вони мають надавати інформаційні послуги, бути пунктом для придбання проїзних документів чи довідкових матеріалів про нашу державу та столицю, подекуди зупинки перетворюються на забігайлівки, у яких черги за випивкою, сигаретами та іншими товарами, – пояснив він. – І це тому, що рівень контролю за ними вкрай низький».

Про те, скільки нині у Києві зупинок громадського транспорту та в якому стані вони перебувають, докладно розповів заступник начальника Головного управління транспорту, зв’язку та інформатизації Валерій Швидкий. «На перше листопада у столиці 3514 зупинок, з яких 1925 автобусних, 785  тролейбусних, 396 трамвайних і 308  маршрутних таксі, – зазначив він. – Однак облаштовано їх лише 1621». За його словами, павільйонів очікування сучасного типу – лише 457. Як з’ясувалося, «найбідніший» на зупинки Печерськ – їх там всього 179, а облаштованих тільки 71. Але проблема не лише в цьому. Валерій Павлович наголосив, що все почалося ще 2002 року, коли у Києві взялися впроваджувати проект з облаштування зупинок за кошти інвесторів. «Ідея ця добра. На ці потреби було витрачено 14 мільйонів гривень, – пояснив він. – За це інвестору дозволялося розміщувати торговельні точки на зупинках громадського транспорту та орендувати їх, але за умови укладання відповідного договору з КП «Київпастранс», на чиєму балансі й перебувають зупинки». Окрім цього, інвестор також зобов’язувався павільйон очікування, що у складі зупинкового комплексу, одразу ж передати на баланс цьому комунальному підприємству. Щодо торговельної площі, то вона не мала перевищувати розмір павільйона очікування (схема 50/50).  Інвестор також схвалив умови щомісячно сплачувати «Київпастрансу» кошти на утримання павільйону – в середньому 150 грн. – та підтримувати належний санітарний стан прилеглої території. Загалом же за інвестиційні кошти було встановлено понад 400 павільйонів очікування, 207 з яких рішенням Київради вже передано на баланс КП «Київпастранс». А от чи все провадиться за «буквою закону» – це вже інша річ. Так, продаж товарів у цих місцях – законний. «Але ж гральні автомати, що заполонили зупинки та переходи, – аж ніяк не товари дрібно-роздрібної торгівлі! Вони незаконні, тож маємо повне право їх демонтувати! – наголосив Валерій Павлович. – До того ж нині у 90 відсотків орендарів вже закінчився термін дії дозволу». Пропозицію боротися з порушниками методом демонтажу підтримали чимало керівників певних служб та управлінь. У такий спосіб планують «усунути» й самовільно встановлені «зупинки-прилавки».