Госейко з мішком
У рамках фестивалю «Молодість» відбулася презентація книги француза українського походження Любомира Госейка «Історія українського кінематографа». Праця відомого в Західній Європі історика українського кіномистецтва охоплює його розвиток з 1896 по 1995 роки.
На палітурці цього майже п’ятисотсторінкового видання – кадр зі стрічки «Камінний хрест» Леоніда Осики. «Іноді я порівнюю себе з героєм цього фільму, який пнеться вгору з важким мішком. У моєму мішку – знання з історії українського кінематографа», – коментує Любомир Госейко.
Розділи книги сформовано у відповідності до історично-політичних періодів розвитку країни більшовицької доби: від розкуркулювання до соціалістичного реалізму, сталінське кіно, «відлига», застій, від перебудови до незалежності. Кінотвори розглянуто не тільки зважаючи на їх художню вартість, а й умови та політичні впливи, за яких вони знімалися. Це перше таке цілісне та системне дослідження історії українського кінематографа. На відміну від радянських кінознавчих праць, робота Любомира Госейка не містить замовчувань, ідеологічних та політичних спотворень. Натомість автор наводить чимало цифр, що можуть зацікавити не лише кінофахівців, а й усіх, хто небайдужий до української культури: бюджет фільму, зарплату знімальної групи, відсоток україномовних фільмів, випущених на радянських студіях тощо.
Перші українські фільми Любомир побачив ще в дитинстві. Тему «Історія українського кінематографа» почав розробляти в студентські роки. Тривалий час публікував відповідні статті у французькій, італійській та українській закордонній пресі. Загалом же цю монографію Госейко писав протягом п’яти років. Уперше вона побачила світ у Парижі 2001 року. «Час роботи над книгою – найкращі роки мого життя, – пригадує пан Любомир, – проте найтяжчими стали роки перекладу праці українською мовою».
У роботі над українським виданням «Історії...» взяли участь консультанти Сергій Тримбач та Раїса Прокопенко, редактори Юрко Бедрик та Костянтин Коверзнєв. Частину ілюстрацій надав Музей кіностудії імені Олександра Довженка.
У нашій країні «Історію українського кінематографа» видано не гірше, ніж у Франції, запевняє Володимир Войтенко, редактор часопису «Кіноколо», який випуском цієї праці дебютував як книжкове видавництво.
Цікавими були роздуми Любомира Госейка щодо майбутнього українського кінематографа, якими він поділився на презентації книги в Києві. «Майбутнє українського кіно належить молодим продюсерам, а продюсер – це професія, – каже пан Госейко. – Навряд чи держава почне опікуватися кінематографом, фінансувати його – я песиміст щодо цього питання».
На думку Любомира Госейка, потрібно переробити старі кінотеатри за новими стандартами, а також знизити ціну квитка – адже в Україні вона така ж, як у Франції, хоча рівень життя нижчий. Загалом, пан Любомир не має сумніву, що українське кіно відродиться – це лише питання часу.