Молодь марить Олімпіадою

Сьогодні в Маріуполі: Україна проти Бельгії в молодіжній першості континенту

Євровідбір у турнірі для футболістів, які не старші двадцять одного року, важливий не тільки з огляду на призи та медалі. Крім європейського титулу, що престижно та вельми заманливо апріорі, команди розігрують ще й олімпійські ліцензії. Щоправда, уже на завершальному континентальному етапі, але туди ще треба потрапити, пробившись крізь сито стикових матчів.

Україна молодіжна фінішувала в своїй групі другою,  пропустивши вперед лише данських ровесників і залишивши позаду записних фаворитів – грецьку та турецьку збірні. Підопічні Олексія Михайличенка програли три матчі – два данцям і один туркам, а також розійшлися миром у рідних стінах з турецькою та в гостях – з албанською «молодіжками». Втрати насправді вагомі, й за певних обставин українці могли опинитися й за межами призового дуету. На щастя, обставини виявилися сприятливими саме для нас: «жовто-блакитні» виграли вирішальний матч у греків на їхньому полі, хоча й не змогли задіяти в тій турнірній битві ледь не половину основного складу. Цікаво, що й головного тренера в Греції не було: керував діями вітчизняних талантів асистент Михайличенка – Геннадій Литовченко… Молодіжні змагання неабияк специфічні: вони, переважно – з об’єктивних причин, особливо потерпають від плинності кадрів. Юнь зазвичай менш стабільна, ніж досвідчені майстри, та й травми дошкуляють малообстріляним дублерам частіше, ніж їх старшим товаришам. А ще й стратегічні завдання позначаються на виборі кандидатів до команди. Бо ж ні для кого не є секретом прагнення національних асоціацій будь-що заграти талановитого хлопця в офіційних міжнародних турнірах. Як-то кажуть, від гріха ( в нашому випадкові – від Росії) подалі. Тож і не дивно, що Михайличенко з Литовченком, які перебрали на себе тренерські функції після відставки Павла Яковенка, задіяли в кваліфікаційному циклі аж сорок виконавців, у тому числі й четверо стражів останнього рубежа. При цьому жодний з обранців тренерського штабу не зіграв усі дванадцять зустрічей, а більш як у половині матчів узяли участь тільки одинадцять футболістів. Однак, до честі наставників, окреслене коло стрижневих виконавців виявилося насправді точним: до гурту, що починав євровідбір більше року тому, значно пізніше долучилися лише четверо – результативні форварди Фещук із «Карпат» і Фомін з «Шахтаря», а також запорізький напівоборонець Максимов і полтавський голкіпер П’ятов. Останній, до речі, так і не пропустив жодного голу в чотирьох відбіркових поєдинках.